Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 3/641/1977/2025Справа №: 641/7413/25
23 жовтня 2025 року м.Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Кожихова Г.В.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , та його представника адвоката Лемішко Ю.М.,
законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 25 жовтня 2001 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшов для розгляду адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 208278 від 26.09.2025 25.09.2025 близько 23 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, погорожував фізичною розправою та вдарив долонею руки у ділянку голови, що не призвело до тілесних ушкоджень у присутності їх дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю дитини, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та його представник адвокат Лемішко Ю.М. у судовому засіданні надали пояснення, в яких вказали, що ОСОБА_1 визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини, водночас щодо дітей ніколи не застосовував насильство у будь-якому прояві.
ОСОБА_2 підтвердила надані її чоловіком пояснення, також повідомила, що з чоловіком вона примирилася.
Дослідивши матеріали справи, суд зважає на таке.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2010 року народження, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у ч. 2 ст.173-2 КУпАП, тобто, які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю цієї дитини.
З 19.12.2024 стаття 173-2 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (частина перша).
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, утворює окремий склад адміністративного правопорушення.
Отже, слід розрізняти випадки коли правопорушення вчинено відносно малолітньої чи неповнолітньої особи від випадків, коли домашнє насильство було вчинено в присутності дитини.
Натомість, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни до ст.269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно малолітньої дитини, а тільки у її присутності (за винятком якщо такі діяння були вчинені у формі сексуального насильства в присутності дитини, як це передбачено ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Як слідує з матеріалів справи, в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 відбулися дій, що мають характер домашнього психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , водночас безпосередньо до дитини жодних дій, що завдали шкоди психічному та фізичному здоров'ю дитини, ОСОБА_1 вчинено не було. Вказане підтверджується поясненнями як ОСОБА_1 , так і законного представника, якою є матір ОСОБА_2 , яка підтвердила, що сварка була викликана конфліктною ситуацією між батьками.
Отже, вчинення домашнього психологічного насильства в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, адміністративне провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 247,252,280,283,284,285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення ч. 2 за ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Слобідський районний суд міста Харкова.
Суддя Г. В. Кожихова