621/2596/25
2/621/1366/25
іменем України
(заочне)
23 жовтня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН",
представник позивача - Пархомчук С. В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
12.08.2025 від ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" через систему "Електронний суд" надіслало до суду позовну заяву до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1346915 від 15.12.2020 у розмірі 12 822 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.12.2020 мід ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1346915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
За умовами договору відповідач отримав 6 000 грн 00 коп. на строк 30 днів, проценти визначені у розмірі 1.9 в день. Договір було підписано в електронному вигляді.
ТОВ "ЛІНЕУРАУКРАЇНА" на виконання умов договору позики виконало свої зобов'язання, а саме надало відповідачу кошти.
В подальшому, 07.09.2021 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "СІТ ІНАНС ГРУП" укладено договір факторингу № 1-07092021, за умовами якого ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" набуло право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями по кредитному договору № 1346915 від 15.12.2020.
07.09.2021 між ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та позивачем укладено договір відступлення права вимоги № 2-07/09/2021 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями по кредитному договору № 1346915 від 15.12.2020.
Відповідач зобов'язання за договором позики № 1346915 від 15.12.2020 не виконав у зв'язку з чим станом на 12.06.2025 виникла заборгованість у розмірі 12 822 грн 00 коп., яка складається з: 6 000 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6 822 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за відсотками.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 15.09.2025.
12.09.2025 представник позивача Пархомчук С. В. надіслав заяву, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 грн 00 коп. (а. с. 45-54).
15.09.2025 судовий розгляд у зв'язку з першою неявкою відповідача відкладено до 23.10.2025.
23.10.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися повторно.
Представник позивача Пархомчук С. В. у позовній заяві просив проводити судовий розгляд за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомила про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого представник позивача не заперечувала і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними договору № 1346915 від 15.12.2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, Додатку № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1346915 від 15.12.2020 (Графік платежів), Паспорту споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Довідки про ідентифікацію, листом вих. № 2643_250702150727 від 02.07.2025 про перерахування коштів, підтверджується, що 15.12.2020 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала 6 000 грн 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_1 , на строк 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1.90% в день. Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника. Загальний розмір кредиту обумовлений в розмірі 9 420 грн 00 коп. (а. с. 8-9, 11-14, 19, 33).
Право вимоги ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 1346915 від 15.12.2020 підтверджується: договором факторингу № 1-07092021 від 07.09.2021, укладеним між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП", Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 1-07092021 від 07.09.2021, договором відступлення права вимоги № 2-07/09/2021 від 07.09.2021, укладним між ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та позивачем, Витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 2 - 07/09/2021 від 07.09.2021(а. с. 17, 18, 20-21 24-27, 31, 32, 36).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1346915 від 15.12.2025, відповідач ОСОБА_1 , за період з 15.12.2020 по 12.06.2025, має заборгованість у розмірі 12 822 грн 00 коп., яка складається з наступного: 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6 822 грн 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням 15.12.2020 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 кредитного договору № 1346915 від 15.12.2020 та подальшим укладанням договорів факторингу, за умовами яких позивач набув право грошової вимоги до відповідача, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами кредитного договору № 1346915 від 15.12.2024 сторони встановили строк кредитування 30 днів.
На час закінчення строку кредитування розмір заборгованості за договором позики № 1346915 від 15.12.2020 склав: 6 000 грн 00 коп. - сума кредиту, 3 420 грн 00 коп. - сума нарахованих процентів.
Таким чином, лише наведений розмір заборгованості по відсоткам може бути стягнутий з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН", оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати відсотки за договором про фінансовий кредит.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1346915 станом на 12.06.2025, в розмірі 9 420 грн 00 коп., з яких: 6 000 грн 00 коп. - основний борг; 3 420 грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам.
У задоволенні решти позову належить відмовити.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 укладеного між ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" та адвокатом Пархомчуком С. В.; акту про отримання правової допомоги від 01.09.2025; рахунку від 01.09.2025, платіжної інструкції № 984 від 01.09.2025 (а. с. 22-23, 49, 52, 53).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" 9 420 (дев'ять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" 1 779 (одну тисячу сімсот сімдесят дев'ять) грн 74 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7 714 (сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн 35 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН", місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення, 1008, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 44002941.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 23.10.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко