Справа № 639/7140/25
Провадження № 2/639/2447/25
23 жовтня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7140/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Позивач АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.03.2017 у розмірі 10346,57 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача Шкапенком Олександром Віталійовичем, який діє на підставі довіреності (а.с.63-64).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.03.2017 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до п.2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. На боргові зобов'язання за кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цих договором. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 24.09.2025 має заборгованість у розмірі 10346,57 грн, яка складається з: 8809,26 грн - заборгованість за кредитом; 1537,31 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - пеня та штраф.
29.09.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.81).
Представник позивача ОСОБА_2 одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.6).
Відповідно до п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явилася, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подавала.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
23.10.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що з метою отримання банківських послуг в АТ «А-Банк» ОСОБА_1 28.03.2017 власноручно підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», в якій погодилась, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, загальними умовами обслуговування та кредитування, що містяться у рекламному буклеті, складають між нею та банком договір надання банківських послуг. Вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення та і погоджується з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг погоджується отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайта банку. Зобов'язалась виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитись з їх змінами на сайті банку (а.с.14).
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, процентну ставку за користування кредитними коштами, наслідки порушення умов кредитування тощо.
На підставі укладеного договору відповідачу банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 та видав кредитні картки: № НОМЕР_2 строком дії до березня 2027 року; № НОМЕР_3 строком дії до червня 2028 року, № НОМЕР_4 строком дії до березня 2022 року, що підтверджується довідкою А-Банку за картками (а.с.45).
Згідно з довідкою за лімітами за кредитним договором б/н від 28.03.2017 за період з 28.03.2017 по 24.09.2025, ОСОБА_1 28.03.2017 встановлено кредитний ліміт у розмірі 1800,00 грн, згодом 16.06.2020 кредитний ліміт збільшено до 50000,00 грн (а.с.44).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 28.03.2017 станом на 24.09.2025 становить 10346,57 грн, яка складається з: 8809,26 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1537,31 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн. - заборгованість за пенею, штраф (а.с.7-13).
З наданого розрахунку заборгованості суд вбачає, що відповідачу нараховувалися відсотки за ставками: 46,8%, 40,8%, що не передбачено умовами договору.
З наданої виписки по картці за період з 28.03.2017 по 24.09.2025 (остання дата 15.10.2024) суд вбачає, що відповідач користувалася кредитними коштами, розраховувалась у терміналах, знімала готівку та поповнював готівкою тощо (а.с.15-43).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент - Банк» та Тарифи за картками «Універсальна», «Універсальна Gold», як невід'ємні частини договору (а.с.47-54).
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил та Тарифи розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент - Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
Суд зазначає, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил і Тарифи, які надав банк, відповідач розуміла та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і підстав від її відступу суд не вбачає.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин 1 , 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Із наданих позивачем доказів, тільки Анкета-заява від 28.03.2017 містить підпис відповідача, проте зазначена анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в цій заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, процентної ставки, строку повернення кредиту та інші істотні умови.
Надана позивачем довідка за картками не містить інформації про те, який саме вид картки, відповідно до умов договору, отримала відповідач.
У суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Враховуючи наведені обставини справи, суд доходить висновку, що правові підстави для нарахування та сплати процентів за користування коштами, що надані банком відповідачу в якості кредиту, відсутні.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 1537,31 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.
Враховуючи те, що фактично кредитні кошти згідно зазначеного обсягу кредитних зобов'язань відповідачем отримані, що свідчить про погодження відповідачем дій Банку щодо умов кредитування в цій частині, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту, як фактично отриманої суми кредитних коштів.
З наданої виписки по картці за період з 28.03.2017 по 24.09.2025, в якій міститься повна інформація про рух коштів по рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень, вбачається, що за вказаний період: загальна сума витрат - 338136,31 грн (до якої також входить 6333,09 грн списаних та спрямованих позивачем на погашення відсотків, що не передбачені умовами кредитного договору); сума зарахувань - 327789,74 грн; сума комісій - 9999,90 грн, сума кешбеку - 119,48 грн. Водночас зі змісту виписки про рух коштів на картковому рахунку не вбачається списання коштів за комісією.
Отже,загальна заборгованість (кредит 8809,26 грн та відсотки 1537,31 грн) у розмірі 10346,57 грн вирахувана позивачем таким чином: 338136,31 грн (загальна сума витрат) - 327789,74 грн (загальна сума надходжень).
Враховуючи те, що банк неправомірно списував відсотки за користування кредитними коштами, які не передбачені договором, у загальному розмірі 6333,09 грн, за вказаним кредитним договором заборгованість за тілом кредиту становить 2476,17 грн (8809,26 - 6333,09).
Суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині залишку неповернених грошових коштів (тіло кредиту) у розмірі 2476,17 грн.
В іншій частині позовних вимог суд відмовляє з наведених вище підстав.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.69).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (23,93%), та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 579,68 грн.
Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.03.2017 станом на 24.09.2025 у розмірі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн 17 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6333,09 грн та за відсотками у розмірі 1537,31 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 68 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. № НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 23.10.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО