Справа №639/7844/25
Провадження №2-о/639/185/25
23 жовтня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою,-
До Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померло, відповідно до якої просила суд: оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим із дня набрання рішенням суду законної сили.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви (заяви) має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява, заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Заявником ОСОБА_1 , в свою чергу, вказаних вимог не дотримано.
Так, за приписами ч.3 ст.42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками є заявники, інші заінтересовані особи. Системний аналіз норм ЦПК України визначає, що заінтересованими особами в справах окремого провадження можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають особистий чи суспільний інтерес, який безпосередньо чи опосередковано пов'язується з наслідками розгляду справи і може мати як позитивні, так і негативні наслідки для таких осіб. Тобто, коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, що підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Заявниця зазначила заінтересованою особою:Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Разом з цим, заявниця має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку вона просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, а також Державна нотаріальна контора. В заяві також має бути зазначено власником якого саме майна є особа, яка визнається померлою.
Крім того, пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 1 ст. 307 ЦПК України передбачено, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення усіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються:
- відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання. При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи;
- відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості. Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього.
- сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи.
Заявник у заяві вказує, що в 13.06.2022 її син ОСОБА_2 поїхав на велосипеді з дому на той час окупованій території військовослужбовцями рф.
При цьому ОСОБА_1 не зазначає обставини, що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати фізичну особу померлою, або обставини, що дають підставу припускати загибель її сина ОСОБА_2 від певного нещасного випадку. Крім того, заявником не зазначено конкретних фактів, що дали б підстави вважати особу померлою, а також не надано жодних підтверджень про відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом трьох років у місці його постійного проживання, не зазначено ніяких даних щодо свідків, які б могли дати свідчення та підтвердити факт безвісної відсутності останнього за останнім відомим місцем його проживання. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 надає лише копію витягу з ЄРДР, відповідно до якого вказано, що 13.09.2022 відкрито кримінальне провадження №12022221240000700. Будь-які інші докази, на підтвердження обставин, викладених у заяві про оголошення ОСОБА_2 померлим суду надано не було. Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника. Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 638/18251/16-ц. Отже, заявнику необхіднонадати докази на обгрунтування заявлених вимог що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати ОСОБА_2 померлим. Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 53 від 17.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 600,00 грн. Однак, згідно довідкового листа секретаря суду Ланевич Людмили, повідомлено, що квитанція № 53 від 17.07.2025 року проходила в матеріалах справи № 639/5330/25 (провадження 2-о/639/139/25) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою. Відповіно до розпорядження голови Новобаварського районного суду міста Харкова від 25.07.2025 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою передано на розгляд до Холодногірського районного суду міста Харкова. Крім того, в ОСК № 639/5330/25 (провадження 2-о/639/139/25) запис про сплату судового збору за вищевказаною квитанцією поєднаний з підтвердженням з казначейства. Отже, платіжну інструкцію № 53 від 17 липня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 600,00 грн. не може бути прийнято судом як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, яку зареєстровано за №639/7844/25 (провадження 2-о/639/185/25). Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено можливості зарахування коштів, сплачених у якості судового збору по справі, що не поверталися із відповідного бюджету після сплати банком, як таких, що надають право на розгляд повторно заявлених позовних вимог цього ж позивача, але уже по іншій справі. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі №809/1092/18. Так, відповідно до п.п 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду: заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн. Таким чином, заявнику необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Отже, заявнику необхідно: 1) визначитись з колом заінтересованих осіб ; 2) надати докази на обгрунтування заявлених вимог що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати ОСОБА_2 померлим; 3) надати докази сплати судового збору за подання заяви про оголошення фізичної особи померлою у розмірі 605,60 грн.;
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 293, 294, 306, 307 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою- залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23.10.2025
Суддя В.В. Труханович