Справа №: 398/5028/25
Провадження №: 2-а/398/154/25
Іменем України
"24" вересня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Дубровської Н.М.
при секретарі - Тараненко А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Боровський Валерій Антонович до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5353858 від 30.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП позивач просить закрити.
В обґрунтування позову вказує, що 30.07.2025 року близько 19.00 год., маючи відповідну категорію на право керування, згідно посвідчення водія від 30.10.2021 року, ОСОБА_1 рухався по вул. Гетьмана Мазепи (Героїв Сталінграду) в м. Олександрії Кіровоградської області на автомобілі ВАЗ 2105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває в його власності. Невдовзі, біля будинку № 21 по вул. Гетьмана Мазепи, ОСОБА_1 зупинив поліцейський та почав стверджувати, що він порушив правила дорожнього руху, а саме керував ТЗ на якому на зовнішніх, а саме задніх, світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість та світло пропускання, чим начебто порушив п. 31.4.3 «г» ПДР України. ОСОБА_1 пояснив, що світлові прилади є в робочому стані, він їх не переобладнував, а тонування або покриття, що зменшує їх прозорість та світло пропускання не наносив. Крім того, такий висновок поліцейський зробив не за допомогою спеціальних вимірювальних приладів, а на свій розсуд. Проте поліцейський не реагував, та почав складати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за допомогою технічного пристрою.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Вважає, недоведеним сам факт наявності в діях позивача складу інкримінованого йому правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.п. 31.4.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил). Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний, зокрема, перевірити перед вирушенням в дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.
Технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю» без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.
Проте, інспектором особисто зроблені висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі, без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки; світловіддача фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану не складалися.
Таким чином, в даному випадку не дотриманий порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджених наказом МВС України № 534 від 13.10.2008 року, згідно якого працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється. Такий акт не складався.
За вказаних умов, інспектор не вжив жодних заходів з метою підтвердження або спростування факту порушення норми світло пропускання та прозорості зовнішніх світлових приладів за вказаних обставин справи. Відсутність належних доказів того, що затемнене скло блок фари погіршувало світло пропускання та прозорість зовнішніх світлових приладів, свідчить про недоведеність факту наявності в діях позивача порушення п."ґ" п.31.4.3Правил дорожнього руху.
28.09.2025 року відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, посилаючись на те, що, відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених завдань:- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;- вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; про застосування - регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частина 5 статті 258 КУпАП визначає, що у разі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 згідно розділу III пункту 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньої дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 255 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тому стягнення застосоване без порушення в межах санкції частини 1 статті 121 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.
30.07.2025 старший інспектор Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Щеглов Андрій Ігорович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5353858 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Так, Позивач 30.07.2025 о 18.59 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці Гетьмана Мазепи, 21, у місті Олександрія, Кіровоградської області, у якого на зовнішніх світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість та світло-пропускання, чим порушив п. 31.4.3 ґ ПДР, а саме керування водієм транспортного засобу, що має несправність зовнішніх світлових приладів, і таким чином скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
З викладеного вбачається, що Відповідачем постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КупАП було винесено законно та обґрунтовано.
Позивач та представник позивач в судове засідання не з'явилися. Представник позивача - адвокат Боровський В.А. надав суду клопотання про розгляд справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив розглянути справу за відсутності представника та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З'ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлення, що згідно постанови Серії ЕНА№5353858 від 30.07.2025 року, громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за наступних обставин: 30.07.2025 о 18.59 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці Гетьмана Мазепи, 21, у місті Олександрія, Кіровоградської області, у якого на зовнішніх світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість та світло-пропускання, чим порушив п. 31.4.3 ґ ПДР, а саме керування водієм транспортного засобу, що має несправність зовнішніх світлових приладів, і таким чином скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стаття 278 КУпАП зобов'язує орган, який розглядає справу, з'ясувати ряд обставин, які мають значення для правильного її вирішення. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Диспозиція цієї норми передбачає керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Перелік таких несправностей зовнішніх освітлювальних приладів наведений п. 31.4.3ПДР, затверджений постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п.п.31.4.3 (ґ) ПДР Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання. Порушення цих заборон тягне за собою відповідальність згідно ч. 1ст. 121 КУпАП.
В Україні відповідність технічного стану автомобіля перевіряється згідно з ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затвердженим наказом Держспоживстандартом України від 28.12.2010 №630 та є чинним від 01.07.2011.
Згідно з вимогами п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, кількість, колір та наявність зовнішніх світлових приладів на колісних транспортних засобах, визначають відповідно до таблиці 1, в якій, зокрема, визначено, що обов'язково на всіх автомобілях та автобусах покажчик повороту передній, боковий та задній мають бути автожовтого кольору.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.
У даному випадку забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, коли на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання (пункт 31.4.3 ґ ПДР).
Розсіювач пропускає світловий потік і залежно від конструкції заломлює його. Інша функція розсіювача захист фари від зовнішніх впливів. Розсіювач виготовляється зазвичай із прозорого пластику. Нанесення тонування чи покриття на розсіювачі погіршує видимість транспортного засобу, внаслідок чого підвищується ймовірність виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Також суд зазначає, що технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю» без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22.12.2010 року «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».
Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації» п. п. 6.1.2 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світло-відбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світло-пропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.
Судом не встановлено, що інспектором вивчалися документи на транспортний засіб, проводилось дослідження технічних характеристик та заводських установок, здійснено проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки, щ вимірювалась світловіддача фар, складались відповідні акти технічного стану, також враховуючи на те, що постанова складалась у світлий час доби, а не темної пори доби.
Таким чином інспектором особисто зроблені висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі, які нічим не підкріплені.
Будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України, суду не надано.
Всупереч вимогам ст.77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
За принципом презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача в частині визнання постанови протиправною, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у частині задоволення вказаної позовної вимоги.
Так, ч.3 ст. 286 КАС України містить вичерпний перелік дій суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності зокрема суд має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідач за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 241, 242, 244, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 7, 33, ст.122, 245, 251, 252, 256, 258, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Боровський Валерій Антонович до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА №5353858 від 30.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: 25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, будинок 41, ЄДРПОУ 40108709).
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М.Дубровська