Справа № 397/758/25
н/п : 2/397/533/25
Іменем України
21.10.2025 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Максимовича І.В.,
за участю секретаря судового засідання Рум'янцевої О.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Какун Анна Станіславівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернулася до суду із позовною заявою, на підставі ст. 15, 16, 20, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 628, 639, 641, 644 ЦК України, про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором №173712 в розмірі 13410,70 грн., з яких: 6024,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7385,74 грн. сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22.12.2021 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №173712, який підписаний останньою електронним підписом.
29.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 29022024 у відповідності до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 29.02.2024 до Договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024 TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у сумі 13410,70 грн., з яких: 6024,96 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7385,74 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 29.02.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №173712 у розмірі 13410,70 грн.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадженння з викликом сторін (а.с.37-39).
Представник позивача в судове засідання не з?явився, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 2-5).
Відповідачка належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, проте в судове засідання повторно не з?явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзив не подала (а.с. 36, 46, 48, 49, 54).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому, відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд проводить заочний розгляд даної справи за відсутності відповідача, про що постановлена відповідна ухвала, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.12.2021 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства було укладено електронний Договір № 173712 про надання споживчого кредиту, за умовами якого: сума кредиту (загальний розмір) складає 8888,89 грн. (п.1.3 договору); строк кредиту 26 тижнів (п.1.4 договору); стандартна процентна ставка становить 10% за день (3650% річних) від початкової суми кредиту (загального розміру) та застосовується за перший день користування кредитом (включно); 0,70% в день (255,5% річних) від початкової суми кредиту (загального розміру) та застосовується з другого дня користування кредитом та протягом строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, крім періоду застосування зниженої процентної ставки (за наявності), якщо споживачем виконані умови для її застосування (п.1.5.1 договору); знижена процентна ставка становить 0,01% в день (3,65% річних) від початкової суми кредиту (загального розміру) та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 02.02.2022 (включно) своєчасно сплатить всі платежі, визначені в Графіку платежів або одноразово допустить прострочення будь-якого платежу у вказаний період, що буде тривати не більше трьох календарних днів, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, яка нараховується з другого дня користування кредитосм до вказаної дати, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою з другого дня користування кредитом до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 1746,86% річних (п.1.7.1 договору); за стандартною ставкою протягом всього строку кредиту 1746,86% річних (п.1.7.2 договору), орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 18525,32 грн. (п.1.8.1 договору), за стандартною ставкою протягом всього строку кредиту 18525,32 грн. (а.с.6-12).
З договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024 вбачається, що між ТОВ «Селфі Кредит» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) було укладено зазначений договір, за яким останнє набуло право вимоги по ряду кредитних договорів, зазначених в реєстрі боржників (а.с. 18-20).
Згідно п. 1.2. Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у день підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
29.02.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ «Селфі Кредит» складено та підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1 за Договором Факторингу №29022024 від 29.02.2024, згідно якого зазначений реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №29022024 від 29.02.2024, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с.21).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024 заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №173712 становить 13410,70 грн, з яких: 6024,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7385,74 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.22).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №173712 від 22.12.2021, станом на 29.02.2024 року заборгованість боржника ОСОБА_1 не погашена, залишок заборгованості складає 13410,70 грн., з яких: 6024,96 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7385,74 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 14-17).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» має вид діяльності факторинг (а. с. 23, 24).
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріали справи свідчать про те, що договір №173712 про надання споживчого кредиту від 22.12.2021 укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У п.5, 7 ч.1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до ч.1, 3, 4, 6, 8 ст.11 вказаного Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормою п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до відповідачки щодо погашення наявної в неї заборгованості за Договором №173712 про надання споживчого кредиту від 22.12.2021, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.
Як встановлено судом, внаслідок не виконання відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за Договором №173712 про надання споживчого кредиту від 22.12.2021, останя має заборгованість у розмірі 13410,70 грн., з яких: 6024,96 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7385,74 грн. - заборгованість за відсотками.
У відповідності до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
З огляду на викладене, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а відповідачкою не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати в сумі 3028,00 грн.(а.с.1).
Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Какун Анна Станіславівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором №173712 про надання споживчого кредиту від 22.12.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 , у розмірі 13410 (тринадцять тисяч чотириста десять) гривень 70 (сімдесят) копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6024 (шість тисяч двадцять чотири) гривні 96 (дев'яносто шість) копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 7385 (сім тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду). У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ - 35625014)
Представник позивача: Какун Анна Станіславівна (адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, довіреність №650 від 05.12.2024)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
Суддя: І.В. Максимович