Справа № 404/10577/24
Номер провадження 2/404/2959/24
08 жовтня 2025 року м. Кропивницький
Фортечний районний суд м. Кропивницького у складі:
головуючої судді - Варакіної Н.Б.
за участю секретаря - Туровської О.Л.,
розглянувши цивільну справу за позовом АТ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки перебуває на службі в ЗСУ, що підтверджується довідкою № 3036 від 25.04.2025, виданої т.в.о. начальника відділення кадрової роботи в/ч НОМЕР_1 .
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Проходження військової служби регулюється Законом України від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу».
Для обов'язкового зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України повинні існувати дві імперативні умови:
- перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань;
- Збройні Сили України або інші утворені відповідно до закону військові формування повинні бути переведені на воєнний стан.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № 456/2541/19.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 06 квітня 2000 року воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 2 цього Закону правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 279, 353 ЦПК України,
Провадження по цивільній справі за позовом АТ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - зупинити, до перебування ОСОБА_1 на службі в ЗСУ.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Б. Варакіна