головуючий суддя у першій інстанції: Кузан Р.І.
20 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4661/25 пров. № А/857/29545/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 380/4661/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
11.03.2025р ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив суд:
-визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018р. - 01.04.2019р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018р. - 01.04.2019р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025р. позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 - 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269.
Також, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018р. - 01.04.2019р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269, з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
18.11.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 № 380/18882/24 склав довідку №1159/12/18269 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018р.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018р. - 31.03.2019р. на підставі оновленої довідки від 18.11.2024р. №1159/12/ НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення.
27.01.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом повідомив про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з огляду на те, що після визнання протиправними та скасування п.1, п.2 Постанови № 103, якими передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 704, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення п.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.
ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно ч.4 ст.9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також Закон № 2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
01.03.2018р. набрала чинності Постанова Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 ( далі Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018р. №103 ( далі Постанова № 103) встановлено перерахувати з 01.01.2018р. пенсії, призначені згідно Законом № 2262-XII до 01.03.2018р. (крім пенсій, призначених згідно Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018р. відповідно до Постанови № 704.
В п.2 постанови № 103 видно, що виплата перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018р. у таких розмірах: з 01.01.2018 р.- 50 відсотків; з 01.01.2019р. - 31.12.2019р. - 75 відсотків; з 01.01.2020р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.
Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.
п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008р. № 45 ( далі - Порядок № 45) встановлено, що перерахунок раніше призначених згідно Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
В абз.1 п. 5 Порядку № 45, у редакції Постанови № 103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас, Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р. у справі № 826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., визнано протиправними та нечинними п.1, п.2 постанови Уряду № 103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку № 45.
Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17.12.2019р. за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020р., виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019р. є протиправними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог ст.43, ст.63 Закону № 2262-XII, ст.9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень постанови № 704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону № 2262-XII та ст.9 Закону № 2011-XII.
Отже за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020р. у справі № 160/8324/19, з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постановою № 704 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону № 2262-XII та ст.9 Закону № 2011-XII.
Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі підлягає застосуванню у справі, що розглядається, з огляду на вимоги ч.5 ст.242 КАС України.
При вирішенні спору у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022р. у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
ст.7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані п.1, п.2 Постанови № 103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020р. у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у ч.4 ст.9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог ст.7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що п.1, п.2 Постанови № 103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Така правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019р. у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Як видно з матеріалів справи, Довідка про розмір грошового забезпечення видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024р. № 380/18882/24 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018р. (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу).
Тобто, позивач набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям на підставі Постанови № 704.
Однак, слід вирішити питання, з якої дати позивач набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям на підставі Постанови № 704.
ч.ч.2,3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Підвищення посадових грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови № 704 відбулося з 01.03.2018р.
Таким чином, з врахуванням наведених вище положень ч.2 ст.51 Закону № 2262-ХІІ, позивач набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Закону № 2262-XII та Постанови № 704 з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 1 квітня 2018 року.
Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023р. у справі № 380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Така ж правова позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалі від 11 березня 2024 року у справі № 200/7474/23.
У період з 01.01.2008р. - 01.03.2018р. грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також Постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008р..
Постановою №704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців і яка, як зазначалося вище, набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Отже, фактичне підвищення посадових окладів за постановою № 704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018р.
Підсумовуючи викладене, грошове забезпечення позивача:
- у період: 01.01.2008р. - 01.03.2018р., визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного Постановою № 1294;
- у період: 01.03.2018р. по даний час визначається за нормами Постанови № 704.
Із змісту позовних вимог, видно що предметом спору є вимога, щодо перерахунку та виплаті позивачу пенсії з 01.01.2018р. - 01.04.2019р. відповідно до Довідки із врахуванням раніше виплачених сум.
Дослідивши вищевказану довідку про розмір грошового забезпечення позивача, колегією суддів установлено, що така сформована станом на 01.03.2018р. з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018р. Постановою №704.
Однак, у період з 01.01.2018р.-01.03.2018р., розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначався за нормами Постанови №1294.
Тобто, застосування грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача у період з 01.01.2018 по 31.03.2018 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269 є безпідставним та таким, що суперечить Постанові №1294, яка визначала розміри грошового забезпечення військовослужбовців у названий період.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269. Однак, помилково дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку з 01.03.2018р.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.03.2018 - 31.03.2018р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2024р. №1159/12/18269.
Стосовно періоду з 01.04.2018 - 01.04.2019 року, у вказаний період грошове забезпечення позивача визначається за нормами Постанови №704, яка є чинною і на час розгляду справи.
Таким чином, сформована на підставі Постанови №704 довідка про розмір грошового забезпечення позивача є такою, що відображає розмір грошового забезпечення вказаної особи починаючи з моменту набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018р.) по дату заявлену позивачем в адміністративному позові (01.04.2019р.).
Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308,310,315,316,317,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 380/4661/25 в частині задоволення позовних вимог за період з 01 березня 2018 року - 31 березня 2018 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії за період з 01 березня 2018 року - 31 березня 2018 року відмовити.
У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 380/4661/25, а саме за період з 01 квітня 2018 року - 01 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель