головуючий суддя у першій інстанції: Калинич Я.М.
20 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/8612/24 пров. № А/857/10069/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 260/8612/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
24.12.2024р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягала в здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, без врахування при обчисленні розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як бази нарахування, індексації грошового забезпечення.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, з врахуванням при обчисленні розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як бази нарахування, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2025р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та виключений зі списків особового складу частини згідно наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.12.2016р. №489-ОС.
10.07.2020р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/401/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 грудня 2016 року; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення, станом на день звільнення з військової служби 14 грудня 2016 року, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплаченої суми.
06.08.2021р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/1352/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного визначення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року - грудень 2016 року; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року - грудень 2016 року з врахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням базового місяця січень 2008 року; Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену ст.15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із врахуванням раніше виплаченої допомоги та з включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за грудень 2016 року.
26.12.2023р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/2362/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в 2016 році, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у квітні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010р.; Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію “майстра» за період проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у 2015-2016 роках у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію “майстра» з червня 2015 року по грудень 2016 року включно в розмірі 11% посадового окладу, визначеному у додатку №25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалістю безперервної 25 річної календарної військової служби (31.07.2016р.) та на час звільнення із військової служби (04.12.2016р.) у розмірі 2 посадових окладів та 2 окладів за військове звання; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 25 річної календарної військової служби виходячи із грошового забезпечення станом на (31.07.2016р.) у розмірі 2 посадових окладів та 2 окладів за військове звання.
03.10.2024р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/5686/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з 01 лютого 2016 року - 14 грудня 2016 року без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з 01 лютого 2016 року - 14 грудня 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат.
ч.4 ст.78 КАС України чітко визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням того, що рішенням від 03 жовтня 2024 року Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/5686/24, встановлено порушене право позивача на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з 01 лютого 2016 року - 14 грудня 2016 року без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, позивач переконаний, що має право на врахування проіндексованої щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 у складі грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік.
ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII.
ч.1 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі Закон №2011-XII).
Із змісту ч.2-ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» видно, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р. затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
В ст.10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» видно, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
ч.2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Аналогічні норми містить пункт перший розділу XXXII Порядку №260.
Згідно абз.3 п.14 ст.10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007р. (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018р. Тобто, регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» №889 від 22.09.2009р. (далі - Постанова №889) Уряд з 1 жовтня 2010р. встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Наказом Міністра оборони України 15.11.2010р. №595, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010р. №1194/18489, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція №595).
Згідно п.3, п.4 Інструкції №595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений). Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).
Відповідно до п.5 Інструкції №595 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Пунктами 8, 9 Інструкції №595 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В абз.2 ч.3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
ст.1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», встановлено, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 (далі - Порядок №1078).
п.2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
В п.4 Порядку №1078 видно, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (п.5 Порядку №1078).
Відповідно до пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
ч.4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що згідно ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів №1294 складається з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись Порядком №260 та Інструкцією №595, не включав суми індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого нараховував розмір надалі виплачених позивачу одноразових виплат (сум грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки).
Тобто, спір у цій справі стосується трактування характеру індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі Постанови №889 як одноразових чи постійних додаткових видів грошового забезпечення, а також застосування Порядку №260 та Інструкції №595 при визначенні тих складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця як бази нарахування спірних допомог та компенсаційних виплат.
Колегія суддів звертає увагу на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в розумінні положень ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови №1294 була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки: - виплачувалася щомісяця; - мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до окладу; - складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця.
Отже, ця винагорода не може вважатись одноразовою чи такою, що носить тимчасовий характер, тому відповідні доводи відповідача є очевидно хибними. Правовою підставою оскаржених дій відповідача є застосування Інструкції №595, відповідно до якого винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Аналогічні правові висновки щодо спірних правовідносин викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021р. у справі №825/997/17 (№ в ЄДРСР 101241002), такого змісту:
“57. Велика Палата Верховного Суду системно тлумачить викладені правові норми та звертає увагу на те, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.
58. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
59. 22 вересня 2010 року Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв постанову, якою з 01 жовтня 2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Як слідує зі змісту подальших змін до цієї постанови, перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до п.1 цієї постанови встановлювалася винагорода, розширено.
60. Зі змісту постанови №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
61. Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що склад учасників справи, а також предмет позовних вимог у зазначеній справі та справі, що розглядається, не є аналогічними, що, своєю чергою, зумовило необхідність вирішення правового питання та розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №825/997/17.
62. Відповідно до змісту Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції №550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення.
63. Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із пунктами 1 інструкцій №550 та 595.
64. Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
65. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
66. Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та постанови №889, а не інструкцій №595 та 550.
67. Нормами Закону №2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
68. З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
69. Тому, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
70. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі №21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі №21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі №21-466а15.».
Зважаючи на вищевикладене, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин на підставі ст.7 КАС України слід застосовувати норми Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови №889, а не Інструкцій №595 та 550. Як наслідок такого правозастосування сума щомісячної додаткової грошової винагороди повинна включатися до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого розраховуються спірні одноразові допомоги та компенсаційні виплати при звільненні.
Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги при звільненні, розміру грошової допомоги на оздоровлення у 2016 році та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у 2016 році, шляхом включення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за відповідний місяць, до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомога на оздоровлення та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
10.07.2020р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/401/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 грудня 2016 року; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення, станом на день звільнення з військової служби 14 грудня 2016 року, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплаченої суми.
06.08.2021р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/1352/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного визначення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року - грудень 2016 року; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року - грудень 2016 року з врахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням базового місяця січень 2008 року; Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену ст.15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із врахуванням раніше виплаченої допомоги та з включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за грудень 2016 року.
26.12.2023р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/2362/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в 2016 році, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у квітні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010р.; Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію “майстра» за період проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у 2015-2016 роках у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію “майстра» з червня 2015 року по грудень 2016 року включно в розмірі 11% посадового окладу, визначеному у додатку №25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалістю безперервної 25 річної календарної військової служби (31.07.2016р.) та на час звільнення із військової служби (04.12.2016р.) у розмірі 2 посадових окладів та 2 окладів за військове звання; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 25 річної календарної військової служби виходячи із грошового забезпечення станом на (31.07.2016р.) у розмірі 2 посадових окладів та 2 окладів за військове звання.
03.10.2024р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/5686/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з 01 лютого 2016 року - 14 грудня 2016 року без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з 01 лютого 2016 року - 14 грудня 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат.
Отже, сума індексації повинна включатися до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого розраховується грошова допомога на оздоровлення, компенсація за невикористані дні додаткової відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні.
Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, без врахування при обчисленні розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як бази нарахування, індексації грошового забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 260/8612/24- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель