Справа № 182/914/25
Провадження № 2/202/3896/2025
Іменем України
09 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді Дребот І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Ворон Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.07.2022 року. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 . У лютому 2025 року позивач звернувся до Другої нікопольської нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті сина, на що 11.02.2025 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що нотаріусом відкрито спадкову справу № 10/2025 після смерті ОСОБА_4 та позивачем пропущено строк на подання відповідної заяви. Після смерті сина юрист військової частини надав консультацію позивачу в якій зазначив, що оскільки інших спадкоємців крім нього та матері загиблого немає, то і спадщина залишається їм, а звернутися вони можуть за її оформленням після закінчення воєнного стану.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпра Дребот І.Я. від 14.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 01.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 08.10.2025 року через систему "Електронний суд" надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, 06.08.2025 року засобами поштового зв'язку надала заяву у якій не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Представник відповідача ДМР у судове засідання не з'явився, 01.10.2025 року через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у разі задоволення позову просив не стягувати з нього судові витрати, оскільки міська рада жодним чином не порушувала прав та інтересів позивача..
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.07.2022 року. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 . У лютому 2025 року позивач звернувся до Другої нікопольської нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті сина, на що 11.02.2025 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що нотаріусом відкрито спадкову справу № 10/2025 після смерті ОСОБА_4 та позивачем пропущено строк на подання відповідної заяви.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст.1272ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 визначив, коли строк прийняття спадщини буде вважатися пропущеним з поважних причин. Згідно з цим судовим рішенням поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Виходячи із досліджених доказів, судом встановлено, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач спадкоємець з заявою про прийняття спадщини своєчасно не звернувся, у зв'язку з чим йому було відмовлено нотаріусом у прийнятті заяви про прийняття спадщини.
Загальновідомими обставинами, які не потребують доказування, відповідно до ст.82ЦПК України є введення Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, який продовжений понині.
Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, так суд приймає, як інші поважну причину пропуску строку позивачем ведення активних бойових дій.
Виходячи із принципу пропорційності між досягненням можливої мети та інтересами суспільства, з одного боку, та переслідуємо метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд, яке включає право доступу до суду, що окрім звернення до суду для вирішення певного питання передбачає те, що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення особою свого права, та застосовувати принцип «пропорційності» при втручанні в право власності, щоб не порушити ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», позов слід задовольнити, а позивачу - надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Зважаючи на викладені обставини, суд вважає поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому доходить висновку, що зазначені обставини перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи, що судом визнано поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Відносно розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, то суд вважає, що витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на позивача, оскільки вказаний вище позов виник не через винні дії Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 , підстав для покладення витрат на Дніпровську міську раду та ОСОБА_2 немає.
Керуючись: Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 48,51,141, 259, 263-265,ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Я. Дребот