Справа № 216/4150/24
2/212/2383/25
про залишення позову без розгляду
23 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває цивільна справа за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року, визнано обов'язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1 або представника позивача.
Судом встановлено, що 15.09.2022 року позивач ОСОБА_3 здійснила виїзд з території України в пункті пропуску Ягодин.
В судовому засіданні судом встановлено, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надіслано до суду простою поштовою кореспонденцію з міста Києва в червні 2024 року, надійшов до суду 12 червня 2024 року, з відділення АТ «Укрпошта», Київ-147.
Судом встановлено, що оператором поштового зв'язку «Новапошта», відправником є ОСОБА_4 , 27.06.2025 року з міста Кривий Ріг відправлялися заява, що можливо підписана позивачем ОСОБА_1 , підпис позивача не засвідчено.
Судом встановлено, відмінність підпису позивача у процесуальних документах від 06 червня 2024 року, 27 листопада 2024 року, та від 25 червня 2025 року, що надіслані від імені позивача ОСОБА_1 з міста Києва та Кривий Ріг, при цьому відповідач перебував за межами території України.
У судове засідання понад два рази (02 травня 2025 року, 30 червня 2025 року, 21 серпня 2025 року, 23 вересня 2025 року, 23 жовтня 2025 року) не з'явилася позивач та її представник, незважаючи на те, що ухвалою суду від 02.06.2025 року їх явка була визнана обов'язковою, для надання пояснень особисто, про дату, час та місце розгляду справи в чергове були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом надсилання повісток у поштові відправлення.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц та від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18
Встановивши, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з'явилися, про день слухання справи повідомлялися заздалегідь та неможливість встановлення факту, що дійсно сам позивач подав позовну заяву про розірвання шлюбу, заяву про розгляд справи за його відсутності, а не інша особа, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, про залишення позову без розгляду.
Також, згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд,-
постановив:
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутись до суду повторно відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена 23 жовтня 2025 року.
Суддя Р. В. Дехта