Справа № 229/8243/24
Провадження № 3/211/4672/25
іменем України
23 жовтня 2025 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП-
У протоколі від 24.11.2024 року серія ААД №821801 зазначено, що 24.11.2024 року о 14-12 год. в м. Дружківка, вул. Дружби поблизу буд.1 гр. ОСОБА_1 керував т.з. «ВАЗ 21099», д.н.з. « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мірошниченко М.В. 28.08.2025 до суду скеровано клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення мотивуючи його тим, що на відеозаписі не зафіксовано рух транспортного засобу та не зазначено причину зупинки. Також, зазначає, що в момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 разом з колоною машин здійснював заходи із забезпечення національної безпеки, що й передувало причиною відмови від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння. Працівниками поліції не було здійснено заходи щодо встановлення ознак сп'яніння в ОСОБА_1 .Вважає, що долучені до матеріалів справи докази не є допустимими.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №821801 від 24.11.2024 року; направленням на проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку; відеозаписом, з якого вбачається дотримання працівниками поліції законодавства, яким регламентовано порядок виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та складання відповідного адміністративного матеріалу; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких вони зазначають, кожен окремо, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення стану сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі на що останній відмовився, факт керування не заперечував.
У розумінні ст. 251 КУпАП рапорт працівника поліції є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у рапорті працівника поліції містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, причини зупинки транспортного засобу, а тому є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Надаючи оцінку твердженням захисника суддя зазначає наступне.
Щодо відсутності причин зупинки транспортного засобу, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено у м. Дружківка Донецької області. Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський може зупинити транспортний засіб, не лише у разі порушення ПДР, а, зокрема, і у випадку, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово було продовжено в установленому законодавством порядку. Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів та перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Місто Дружківка Донецької області є територією наближеною до зони ведення активних бойових дій, що передбачає можливість посилених заходів, направлених, зокрема, і на перевірку водіїв транспортних засобів. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» причиною зупинки транспортного засобу може бути порушення водієм Правил дорожнього руху. Стороною захисту не заперечується, що транспортний засіб було зупинено у зв'язку з тим, що водій не був пристебнутий паском безпеки. З огляду на зазначене, враховуючи запровадження в країні воєнного стану, суд не вбачає порушення в діях працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки такі дії відповідають п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, що могло стати підставою для зупинення транспортного засобу 24.11.2024, підтверджується постановою серії ЕНА №3538665, відомості про скасування якої суду не надавалися.
Відносно відсутності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , підтвердженого відеоматеріалами, суд зазначає, що на відеозаписі дійсно відсутній факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 , разом із цим, у поясненнях захисник зазначає, що ОСОБА_1 рухався у колоні автомобілей, а отже не заперечує факту керування останнім ввіреного йому транспортного засобу, Крім того, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх поясненнях засвідчують, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 . Про допит даних свідків у судовому засіданні з метою спростування цих обставин клопотання не надходило. Крім того, з відеоматеріалів вбачається, що під час фіксування правопорушення були присутні лише ОСОБА_1 та свідки, що виключає можливість керування транспортним засобом іншою особою. З огляду на зазначене, суд вважає, що заперечення факту керуванння транспотним засобом під час судового розгляду здійснюється стороною захисту з метою уникнення притягненння до адміністративної відповідальності.
Процедура направлення та проведення медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння регулюється Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (надалі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Згідно з п.п. 2, 3, 4 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до положень Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
З відеофайлу вбачається, що працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Дану ознаку було озвучено та візуально перевірено, оскільки встановлення саме таких ознак можливе лише шляхом огляду особи та спостереженням за її діями. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд із застосуваннням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а після його відмови - у закладі охорони здоров'я, про що також було зафіксовано відмову.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заперечення захисника не знайшли свого підтврдження під час оцінки наданих суду доказів, а, отже, відхиляються судом.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя, керуючись вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, ступінь вини, особу ОСОБА_1 , який від явки до суду ухилився та застосовує до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком в 1 рік, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 34 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
На підставі ст.40-1 КУпАП, з особи, що притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст.25, 27, 30, 40-1, 126 ч. 5, 283, 284, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виннуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами сроком на 1 (один) рік.
Штраф підлягає сплаті на рахунок IBAN: UA758999980313020149000004001, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Довгинцівський район/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: "Адміністративні штрафи та інші санкції", призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення (зазначити номер справи).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок IBAN: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106, код суду 26371308.
Відповідно дост. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядкуст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Костенко Є. К