Єдиний унікальний номер 175/17238/24
провадження № 1-кс/175/1593/25
23 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у селищі Слобожанське клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024042240000037, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.4 ст.191 КК України,
До суду надійшло клопотання про часткове скасування арешту майна.
В клопотанні зазначено, що ухвалою слідчої судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року було частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на транспортний засіб «Renault» Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_4 . Особа, яка заявила клопотання, вважає, що враховуючи те, що з моменту арешту вказаного автомобіля минув майже рік, відсутні жодні підстави для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження. Просили скасувати арешт накладений на транспортний засіб та повернути його ОСОБА_4 .
Заявник та її представник до суду не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, однак від прокурора надійшла заява про те, що станом на 20 жовтня 2025 року Слобожанською окружною прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024042240000037 не здійснюється та у підслідних органів поліції вказане провадження не перебуває.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала, за такими підставами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: законність.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами відповідно до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ухвалою слідчої судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2025 року було накладено арешт на майно вилучене в ході обшуку 06.11.2024, а саме: 7 (сім) каністр приблизним об'ємом 20 л (повністю наповнених) та 1 каністру приблизним об?ємом 20 л (наполовину наповнену) з рідиною із різким запахом бензину, що належать ОСОБА_5 ; мобільний телефон iPhone у чохлі чорного кольору, який належить ОСОБА_6 ; транспортний засіб «Renault» Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_4 .
При цьому, як вбачається із наданої прокурором інформації на час розгляду клопотання досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, а процесуальне керівництво здійснює Центральна окружна прокуратура м.Дніпра, які не знаходяться у межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Так, зі змісту ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Разом із цим, КПК України не містить положень, які б визначали дії слідчого судді у разі отримання клопотання про скасування арешту майна з порушенням правил підсудності. Тому, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 9 КПК України, в цьому випадку підлягають застосуванню загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України, однією з яких є законність. Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому є порушенням принципу законності.
Отже, виходячи з положень ст. 174 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, вбачається, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Вказана правова позиція висловлена й у висновках Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду, викладених в ухвалах від 02 березня 2020 року (справа № 263/19/20) та від 13 жовтня 2020 року (справа № 607/16332/20).
Тобто, клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає передбачених законом підстав для розгляду клопотання та приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню у зв'язку з тим, що воно не підлягає розгляду слідчим суддею Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 26, 174 КПК України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024042240000037, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.4 ст.191 КК України - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити особі, яка подала клопотання, право звернення з клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1