Справа № 320/35573/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
09 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство економіки України про визнання протиправною та нечинною постанови від 12.05.2023 №481, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», з мотивів її невідповідності ст.ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, ч. 4 ст. 63 та розділу ІХ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 3, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №320/35573/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство економіки України про визнання протиправною та нечинною постанови від 12.05.2023 №481, до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/35573/23.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що зупиняючи провадження суд не навів конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом першої інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставин справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство економіки України зазначило, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 про зупинення провадження у справі №320/35573/23 є обґрунтованою та законною, а отже такою, що скасуванню не підлягає. Також, Мінекономіки вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не може бути задоволена судом апеляційної інстанції.
Згідно ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частин 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов'язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Передбачений статтею 236 КАС України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним.
Пункт 3 частини першої статті 236 КАС України встановлює, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Вказана норма містить також застереження, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Верховний Суд України в постанові від 07.10.2015 (справа №6-1367цс15) зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Питання застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України вже було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом (зокрема, але не виключно, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №990/22/23, від 16.02.2022 у справі №9901/43/21, постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 640/23621/19, від 16.09.2021 у справі № 160/7139/20, від 13.05.2021 у справі №813/2760/18), за наслідками розгляду якого було сформовано усталений підхід, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Оскаржуваною ухвалою Київський окружний адміністративний суд зупинив провадження в адміністративній справі №320/35573/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство економіки України про визнання протиправною та нечинною постанови від 12.05.2023 №481, до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/35573/23
Так, судом встановлено, що предметом спору у даній адміністративній справі є, зокрема, визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», з мотивів її невідповідності ст.ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, ч. 4 ст. 63 та розділу ІХ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 3, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
При цьому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 визнані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновлено апелянту пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
З урахуванням предмету спору у адміністративній справі №320/35573/23 суд першої інстанції прийшов до висновку, що розгляд справи об'єктивно неможливий до вирішення справи №320/29450/24, тому зупинив провадження у справі № 320/25573/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24.
Суд дійшов висновку про те, що обставини та факти, які підлягають встановленню у справі №320/29450/24, є істотними, пов'язаними та такими, що мають значення для розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/35573/23.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином умотивував своє рішення, а викладені в ньому висновки узгоджуються з вимогами статті 236 КАС України.
Таким чином, Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано зупинив провадження у справі у справі № 320/35573/23 до набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24.
Доводи позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності такого висновку суду першої інстанції, викладеного в оскаржуваній ухвалі, та не містять жодних вагомих підстав для визнання її протиправною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права, та постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких