П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1832/25
Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту ухвали
суду 1 інстанції: 06.05.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
21.01.2025 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 2868474 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачкою ( ОСОБА_1 ) рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій (штрафів) за порушення у сфері виробництва, обігу алкогольних напоїв та тютюну, застосованих на підставі рішень ГУДПС від 21.10.2022 №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , від 20.10.2022 №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , від 05.10.2022 №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 . Платник податку скористався своїм правом на судове оскарження рішень ГУДПС про застосування штрафів, подавши відповідний зустрічний позов у справі №420/1143/23 про стягнення цієї суми заборгованості, однак зустрічні позовні вимоги залишено без задоволення, а рішення ГУДПС залишаються чинними.
Таким чином, посилаючись на ту обставину, що за відповідачкою ( ОСОБА_1 ) рахується узгоджена заборгованість зі сплати штрафних санкцій (штрафів), податковий борг на даний час залишається не погашеним, ГУДПС звертається до суду із цим позовом про стягнення податкового боргу в судовому порядку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за адміністративною позовною заявою ГУДПС та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
08.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 та податкову вимогу від 27.08.2024 року №0014713-1303-0232.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що у спірний період була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, однак не здійснювала підприємницьку діяльність у Вінницькій області. Представлені контролюючим органом договори оренди відповідних торгових закладів є підробленими та не підписувались (не укладались) відповідачкою. Додає, що в іншій адміністративній справі (№420/22835/23) на підставі проведеної судово-почеркознавчої експертизи доведено, що підписи у договорі оренди та акті прийому-передачі приміщення виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Також, відповідачка просить враховувати те, що в іншій адміністративній справі (№420/1143/23), суд обмежившись процедурними порушеннями контролюючого органу щодо призначення податкової перевірки, не досліджував обставини щодо укладення відповідачкою відповідних договорів оренди. Подальше скасування апеляційним судом рішення суду у справі №420/1143/23 та ухвалення судового рішення про відмову відповідачці ( ОСОБА_1 ) у задоволенні зустрічного позову призвело до того, що рішення ГУДПС №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 залишаються чинними та на підставі цих даних картки особового рахунку платника податків ГУДПС складено на адресу відповідачки податкову вимогу від 27.08.2024 року №0014713-1303-0232 про сплату боргу.
Також, ОСОБА_1 подала суду першої інстанції клопотання, в якому ставиться питання про поновлення строку звернення із зустрічною позовною заявою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 не подавала відзив на адміністративний позов ГУДПС та зустрічну позовну заяву у цій справі, першочергово маючи законні очікування щодо задоволення судом раніше поданої нею заяви про закриття провадження у справі за позовом ГУДПС. При цьому, як свідчать обставини, у цій справі потребує з'ясуванню правомірність підстав звернення ГУДПС із цим позовом про стягнення податкового боргу, а саме - правомірність рішень ГУДПС №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій (штрафів) та направлення на адресу ОСОБА_1 податкової вимоги від 27.08.2024 року №0014713-1303-0232 про сплату боргу. Таким чином, з посиланням на положення статті 2 КАС України, які покладають на адміністративний суд завдання у виді ефективного захисту прав та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_1 просить поновити строк звернення із зустрічним позовом у цій адміністративній справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Відповідачці наданий десятиденний термін з дня одержання ухвали для звернення із заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших поважних причин пропуску звернення із зустрічною позовною заявою.
Залишаючи зустрічну позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічний позов поданий із пропуском строку, установленого частиною 1 статті 177 КАС України. При цьому, ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаною про відкриття провадження в цій адміністративній справі, зволікала з реалізацією права на звернення із зустрічною позовною заявою.
03.05.2025 року ОСОБА_1 на виконання вимог суду першої інстанції подала додаткові пояснення, в яких зазначає про неможливість навести інші поважні причини пропуску строку звернення із зустрічним позовом, однак наполягає на прийнятті до провадження зустрічної позовної заяви.
При цьому, відповідачка просить враховувати, що судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі №420/1143/23, відмовлено ГУДПС у задоволені позову про стягнення боргу та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову про скасування вищенаведених рішень ГУДПС про застосування штрафних санкцій (штрафів) за порушення законодавства у сфері виробництва, обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За твердженням відповідачки, на даний час виникла ситуація, за якої рішення ГУДПС про застосування фінансових санкцій (штрафів) залишаються чинними, однак їх стягнення не допускається.
Разом з цим, оскільки за даними картки особового рахунку платника податку наявні відомості про податковий борг у сумі 2868474 гривень, ГУДПС складена на адресу платника податку податкову вимогу від 27.08.2024 №0014713-1303-0232 про сплату боргу. Водночас, на теперішній час мають місце встановлені в судовому порядку, а саме в адміністративній справі №420/22835/23, обставини, які підтверджують те, що ОСОБА_1 не провадила підприємницьку діяльність у Вінницькій області. Отже, є хибними висновки ГУДПС в акті перевірки про допущення ОСОБА_1 правопорушень у сфері виробництва, обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Таким чином, за твердженням відповідачки, недопустимою є та обставина, за якої у задоволенні позову ГУДПС може бути відмовлено, натомість рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій (штрафів) залишатимуться чинними. Тому, саме з цих підстав подається та має бути прийнята до провадження зустрічна позовна заява про скасування рішень ГУДПС.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявниці.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою не виконано установлені судом вимоги та не обґрунтовано підстави для прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду. Суд першої інстанції зауважив на тому, що поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, порушує принцип юридичної визначеності у спірних правовідносинах.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції помилково не враховано, що метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в деяких випадках - уникнення постановлення суперечливих судових рішень. При цьому, судом проігноровано доводи відповідачки про доцільність розгляду зустрічного позову в одному провадженні в цій адміністративній справі, адже такий (зустрічний позов) спрямований на захист від первісного позову та повне спростування вимог ГУДПС про наявність правових підстав для стягнення податкового боргу.
Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДПС у Вінницькій області у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Зокрема, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачаються наступні умови прийняття зустрічного позову до розгляду: взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду обох позовів; виникнення позовів з одних правовідносин; наявність обставин, за яких задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову; зустрічний позов подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Як свідчать дійсні обставини справи, не є спірним питання щодо взаємопов'язаності позовів ГУДПС та платника податку і стосовно доцільності їх (позовів) спільного розгляду, з огляду на їх (позовів) виникнення з одних правовідносин, у тому числі, з огляду на ту обставину, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Керуючись положеннями частини 1 статті 177 КАС України, судом першої інстанції правильно враховано, що ОСОБА_1 пред'явлено зустрічний позов поза межами строку для подання відзиву на первісний позов.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за адміністративною позовною заявою ГУДПС та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Зазначену ухвалу направлено засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , однак відповідне поштове відправлення повернуто суду із зазначенням 27.02.2025 року причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до положень пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачці 27.02.2025 року.
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою 08.04.2025 року відбулось із пропуском п'ятнадцятиденного строку, встановленого судом.
При цьому, ОСОБА_1 не виконано свій процесуальний обов'язок та не доведено обставини, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду із зустрічною позовною заявою. Як в суді першої інстанції так і під час апеляційного провадження, учасником жодним чином не обґрунтовано наявність об'єктивних перешкод у своєчасній реалізації права та звернення із зустрічною позовною заявою.
Саме лише загальне посилання на мету зустрічної позовної заяви не підтверджує право учасника на звернення із такою заявою без строкових обмежень, не свідчить про наявність в учасника об'єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду.
Пропущений строк звернення із зустрічною позовною заявою є значним та неспівмірним із процесуальним строком, встановленим учаснику для вчинення певних процесуальних дій.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, керуючись сукупністю положень статей 123, 169, 178 КАС України, з огляду на не наведення відповідачкою поважних причин пропуску процесуального строку та відсутність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із зустрічним позовом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про повернення зустрічної позовної заяви особі, яка її подала.
Оскільки висновки суду відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: Ю.М. Градовський
В.О. Скрипченко