521/4507/20
1-кп/521/247/25
Дата і місце постановлення вироку:
21 жовтня 2025 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020160470000445 від 13.02.2020 року, ЄРДР за №12021162470000845 від 04.07.2021 року, ЄРДР за №12021162470001617 від 16.11.2021 року.
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кулевча, Саратського району, Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, не одружений;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, не одружений;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Лабитнангі, Ямало-Ненецького автономного округу, РФ, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, не одружений;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Кузнецовськ, Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, не одружений;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Шостка, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_5 , офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, не одружений.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа:
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_8 , обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисники - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , законний представник - ОСОБА_14 , представник органу - ОСОБА_15
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:
ОСОБА_3 , скоївши 22.08.2019 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 186 КК України, за яке в подальшому був засуджений вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2020 року, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 13.02.2020 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 25, діючи з прямим умислом, з мотивів незаконного заволодіння транспортним засобом, незаконно заволоділи мопедом Yamaha, срібного кольору, об'єм двигуна 49,9 куб. см., шляхом зламу протиугінного замку та передньої панелі вказаного мопеду та відкотили мопед за гаражі, у двір загальноосвітньої школи №25, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23Б, після чого, приблизно о 02 годині 45 хвилин, шляхом зняття передньої панелі, намагалися завести мопед, однак були помічені працівниками поліції, які зупинили ОСОБА_3 разом з мопедом, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця події втекли. ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 своїми діями завдали ОСОБА_16 матеріальну шкоду у сумі 9000 гривень.
Крім того, ОСОБА_3 , діючий повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , 03.07.2021 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Віри Фігнер, 12, діючи з прямим умислом, з мотивів незаконного заволодіння чужим майном, відчинили двері автомобіля «Daewoo Lanos», НОМЕР_1 , та таємно викрали посилки ТОВ «Міст Експрес», в яких знаходился: плаття «Dress mikonos woman by M», вартістю 1199 гривень; мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A 4/64 Gb», вартістю 2999 гривень; футболка чоловіча «Koszulka Meska», розмір S, вартістю 299 гривень; футболка жіноча «Koszulka Damska», розмір S, вартістю 159 гривень; шампунь, ємкістю 750 мл., вартістю 300 гривень, завдавши ТОВ «Міст Експрес» матеріальну шкоду у сумі 5654 гривні.
Крім того, ОСОБА_3 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , який діяв повторно, та ОСОБА_6 , який діяв повторно, 28.08.2021 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 4, діючи з прямим умислом, з мотивів незаконного заволодіння чужим майном, відкрито заволоділи майном малолітнього ОСОБА_17 , а саме ОСОБА_7 тримав потерпілого за руки, в цей час ОСОБА_3 зняв з потерпілого сумку та дістав з неї мобільний телефон «Apple Iphone X 64 Gb», завдавши матеріальну шкоду у сумі 14500 гривень, після чого ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_17 удар рукою в область обличчя, внаслідок чого потерпілий впав та ОСОБА_3 та ОСОБА_6 наніс удар ногою по обличчю.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
Частина ч.2 ст. 289 КК України- незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб (обвинувачений ОСОБА_3 за епізодом від 13.02.2020 року).
Частина ч.2 ст. 289 КК України- незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб (обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за епізодом від 13.02.2020 року).
Частина ч.3 ст. 185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище (обвинувачений ОСОБА_3 за епізодом від 03.07.2021 року).
Частина ч.3 ст. 185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище (обвинувачений ОСОБА_7 за епізодом від 03.07.2021 року).
Частина ч.2 ст. 186 КК України- відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб (обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за епізодом від 28.08.2021 року).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:
Суд з'ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, шляхом дослідження допиту осіб, документів, наданих сторонами, відповідно до яких:
- обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні провину визнав та відмовився від надання показів. Щиро розкаявся;
- обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні провину визнав та 13.02.2020 року, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 гуляли на вулиці та побачили мопед, яким відкотили до школи №25. Там він з ОСОБА_5 побачив співробітників поліції та вони втекли з місця події, а ОСОБА_3 залишився. Наступного дня, зранку, до нього прийшли співробітники поліції. Щиро розкаявся;
- обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні провину визнав та 13.02.2020 року, вночі, вони вирішили викрасти мопед, який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 25. Вони відкотили мопед за школу №25 та біля школи намагалися його завести, але побачили співробітників поліції та він, разом з ОСОБА_4 втекли з місця, а ОСОБА_3 залишився. Щиро розкаявся;
- обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні провину визнав та відмовився від надання показів. Щиро розкаявся;
- обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні провину визнав та відмовився від надання показів. Щиро розкаявся;
- мопед Yamaha, срібного кольору, об'єм двигуна 49,9 куб. см. визнаний речовим доказом та на нього накладено арешт (постанова про визнання предметів речовими доказами по кримінальному провадженню від 14.02.2020 року; ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2020 рокупро накладення арешту);
- фрагмент липкої стрічки, дві дактилоскопічні картки визнані речовими доказами та передані на зберігання (постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 21.09.2021 року, квитанція №000688);
- мобільний телефон «Iphone X, Silver, 64 Gb» визнаний речовим доказом та переданий на зберігання (постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 21.09.2021 року, квитанція №007015);
- процесуальні витрати за кримінальним провадженням становлять 6864 гривні 40 копійок (довідки, висновки експертів);
- 27.02.2020 року у відношенні ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року);
- 27.02.2020 року у відношенні ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року);
- 27.02.2020 року у відношенні ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року);
- обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий (вимоги від 16.03.2020 року, 21.07.2021 року, 30.05.2025 року, копія вироку Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2020 року, копія квитанції про сплату штрафу, копія вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 23.04.2021 року, копія вироку Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року, копія вироку Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2023 року, копія вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.08.2025 року); позитивно характеризувався за місцем навчання (характеристика); на обліку в КНП «ООМЦПЗ» не перебуває (запити, довідки);
- обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий (вимоги від 14.02.2020 року, 30.05.2025 року); на обліку в КНП «ООМЦПЗ» не перебуває (запит, довідка);
- обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий (вимоги від 14.02.2020 року, копія вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 06.03.2023 року, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 01.04.2025 року); на обліку в КНП «ООМЦПЗ» не перебуває (запит, довідка);
- обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий (вимоги від 20.09.2021 року, від 30.05.2025 року, копія вироку Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2020 року, копія вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року, копія вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 08.10.2021 року, копія вироку Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 року, копія вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 23.08.2022 року, копія вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 21.10.2022 року, копія вироку Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2024 року); на обліку в КНП «ООМЦПЗ» не перебуває (запит, довідка);
- обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий (вимоги від 26.08.2024 року, 30.05.2025 року, копія вироку Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2025 року, апеляційна скарга на вирок); на обліку в КНП «ООМЦПЗ» не перебуває (довідка).
Інших доказів сторони не надавали. Клопотань щодо визнання доказів недопустимими не заявляли.
При цьому суд керується рішенням ВС (справа №521/11693/16-к провадження №51-380 км 17), в якому у мотивувальній частині вироку зазначено Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме «Відповідно до ч 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов'язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин».
Вказаний висновок був зроблений в зв'язку з тим, що на думку ВС місцевий суд при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, допустив невиправдане спрощення, усупереч ст. 374 КПК України не зазначив чіткого місця вчинення злочину (м. Одеса), а також спосіб проникнення до житла та перелік викраденого майна, тобто, не зазначив обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, мають бути встановлені в рішенні суду.
В даному випадку у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним суд на підставі наданих сторонами доказів встановив всі відомості відповідно до вимог ст. 374 КПК України та в такому випадку ані законодавець, ані позиція ВС, ані загальні засади кримінального провадження не зобов'язує суд вимагати від прокурора надання додаткових доказів на підтвердження правової позиції.
Принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивності (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України), а також ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини забороняє вимагати від сторін подання доказів на підтвердження правової позиції та вимагає від суду прийняття рішення на підставі наданих доказів. Під час розгляду кримінального провадження - це рішення у разі визнання особи виправданою або визнання особи винуватою.
Суд, дослідивши обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що вони є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України; ОСОБА_3 , ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України; ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 :
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Відповідно до ст. 67 КК України, суд встановлює обставину, яка обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 :
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості зазначати вказані обставини у вироку.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 :
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості зазначати вказані обставини у вироку.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_6 :
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Відповідно до ст. 67 КК України, суд встановлює обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_7 :
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Відповідно до ст. 67 КК України, суд встановлює обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 :
Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).
Крім того, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України).
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення - згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше судимий; його вік - 20 років та соціальне положення - не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 :
Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).
Крім того, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України).
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення - згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше не судимий; його вік - 20 років та соціальне положення - не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна та вважає можливим звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України.
Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробувальним строком, суд виходить з того, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 :
Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).
Крім того, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України).
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення - згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше не судимий; його вік - 21 рік та соціальне положення - не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна та вважає можливим звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України.
Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробувальним строком, суд виходить з того, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 :
Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).
Крім того, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України).
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення - згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше судимий; його вік - 21 рік та соціальне положення - не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 :
Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).
Крім того, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України).
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення - згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше не судимий; його вік - 18 років та соціальне положення - не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна та вважає можливим звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України.
Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробувальним строком, суд виходить з того, що обвинувачений визнав свою вину.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
Суд вважає за необхідне, з урахуванням обставин кримінального провадження та відсутності клопотань з боку сторін, запобіжний захід обвинуваченим не обирати.
Суд вважає за необхідне арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2020 рокускасувати та відповідно до ст. 100 КПК України частину речових доказів - вважати повернутою, частину речових доказів повернути та частину речових доказів зберігати при матеріалах кримінального провадження.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що мопед Yamaha повернутий потерпілому, тому його необхідно вважати повернутим; коробку від мобільного телефону «Apple Iphone X 64 Gb» - повернути, так як вона була надана потерпілим; дактилоскопічні карти, заповнені на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_18 та відрізок прозорої липкої стрічки зі слідом папілярного узору руки, наклеєний на відрізок паперу - зберігати приматеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ст. 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.
Покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом:
ОСОБА_3 призначити за ч.2 ст. 289 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років без конфіскації майна.
ОСОБА_3 призначити за ч.3 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років шість місяців.
ОСОБА_3 призначити за ч.2 ст. 186 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_3 по сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді шести років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України визначити покарання ОСОБА_3 по сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме покарання за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.08.2025 року за ст. 391 КК України у вигляді трьох років п'яти місяців позбавлення волі та остаточно визначити покаранняу вигляді шести років позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_4 призначити за ч.2 ст. 289 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років без конфіскації майна.
В силу ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, які передбачені п.1, п.2 ч.1 та п.3, п.4 ч.3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
ОСОБА_5 призначити за ч.2 ст. 289 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років без конфіскації майна.
В силу ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробувальним строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, які передбачені п.1, п.2 ч.1 та п.3, п.4 ч.3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
ОСОБА_6 призначити за ч.2 ст. 186 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України визначити покарання ОСОБА_6 по сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2024 року за ч.3 ст. 185, ст. 15 та ч.3 ст. 185 КК України у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі та остаточно визначити покаранняу вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7 призначити за ч.3 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
ОСОБА_7 призначити за ч.2 ст. 186 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_7 по сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
В силу ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробувальним строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, які передбачені п.1, п.2 ч.1 та п.3, п.4 ч.3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбування покарання:
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дати ухвалення вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області, а саме з 07.08.2025 року.
Строк обчислення випробувального строку ОСОБА_4 рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 21.10.2025 року.
Строк обчислення випробувального строку ОСОБА_5 рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 21.10.2025 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 08.09.2021 року.
Строк обчислення випробувального строку ОСОБА_7 рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 21.10.2025 року.
Рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації:
Речові докази -мопед Yamaha - вважати повернутим; коробку від мобільного телефону «Apple Iphone X 64 Gb» - повернути; дактилоскопічні карти, заповнені на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_18 та відрізок прозорої липкої стрічки зі слідом папілярного узору руки, наклеєний на відрізок паперу - зберігати приматеріалах кримінального провадження.
Рішення щодо процесуальних витрат:
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2288 гривень 13 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2288 гривень 13 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2288 гривень 13 копійок.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження:
Запобіжний захід обвинуваченим не обирати.
Арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2020 року - скасувати.
Рішення про залік досудового тримання під вартою:
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а саме з 27.07.2023 року по 25.09.2023 року та з 07.08.2025 року по набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а саме з 08.09.2021 року по набрання вироком законної сили.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження:
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Порядок отримання копій вироку та інші відомості:
Копію вироку вручити обвинуваченим, прокурорам, направити потерпілим.
Суддя: ОСОБА_1