Справа № 595/1210/25Головуючий у 1-й інстанції Созанська Л.І.
Провадження № 33/817/520/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 172-6 КУпАП
22 жовтня 2025 р.
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю:
прокурора Дедюх Т.Я.
захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Бойчук Н.В.
розглянувши, в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Бойчук Н.В. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року,
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Як визнав суд, ОСОБА_1 , який проходив службу на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (на даний час відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області), що знаходиться за адресою: м. Бучач, вул. Міцкевича, 6, Тернопільської області та відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закону), примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 02.07.2025 о 23:10 год. подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Бойчук Н.В. просить постанову судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що суд першої інстанції, не взявши до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо причин несвоєчасного подання декларації, проявив необ'єктивність, оскільки лікування у психіатра з діагнозом «стійкий тривожно-депресивний розлад», який діагностовано у її підзахисного, означає, що особа мала стійкі когнітивні та емоційні порушення: знижена концентрація, сповільнене мислення, тривожність, втрата здатності приймати вчасні та чіткі рішення. Зазначає, що багато психічних розладів лікуються амбулаторно саме тому, що не потребують цілодобового нагляду, але це не означає, що людина може виконувати складні дії, пов'язані з юридичною відповідальністю.
Вважає, що місцевий суд не врахував тривало-перманентний характер лікування, що свідчить про хронічний, а не ситуативний характер захворювання, що ускладнює виконання обов'язків.
Вказує, що якщо у ОСОБА_1 був обов'язок подати відповідну декларацію з 01 січня до 01 квітня 2024 року, то він був на лікуванні з 11 жовтня 2023 року до 10 травня 2024 року. При цьому, весь час, коли можна було вчасно подати декларацію, він перебував під постійним наглядом лікаря, крім того регулярно вживав препарати, які мають такі побічні ефекти.
Посилається на лист ВССУ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17, який чітко відносить хворобу й перебування на лікуванні до поважних причин несвоєчасного подання декларації.
Зазначає, що суддя суду першої інстанції, відхиливши лікування лише через амбулаторний формат, діяв всупереч усталеним роз'ясненням вищої судової інстанції. Вказує, що сам факт перебування під амбулаторним наглядом з серйозним психіатричним діагнозом означає, що стан здоров'я визнаний медичною установою настільки тяжким, що потребує постійного контролю. Це несумісне з «об'єктивною можливістю» у правовому сенсі.
Просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Бойчук Н.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; прокурора, який рішення місцевого суду вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без змін і відмовити у задоволенні апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні необхідно відмовити виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 , відповідно з витягом з наказу начальника УКЗ ГУНП в Тернопільській області № 139 о/с від 05.07.2016 призначено на посаду інспектора дозвільної системи Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, увільнивши від посади інспектора Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, з 04.07.2016; (а.с.50)
Наказом начальника УКЗ ГУНП в Тернопільській області № 284 о/с від 09.12.2016 призначено ОСОБА_1 (М-211411) на посаду інспектора сектору превенції патрульної поліції Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, увільнивши від посади інспектора дозвільної системи Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області з 09.12.2016; (а.с.51)
Наказом начальника УКЗ ГУНП в Тернопільській області № 9 о/с від 13.01.2021 призначено ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору реагування патрульної відділення поліції № №2 (м. Бучач) Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, увільнивши від посади інспектора сектору превенції патрульної поліції Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, з 11.01.2021; (а.с.52)
Також судом першої інстанції було досліджено:
- пам'ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби, відповідно до якої ОСОБА_1 13.12. 2019 був ознайомлений з положеннями вказаного Закону (а.с. 57-60)
- посадову інструкцію інспектора сектору реагування патрульної відділення поліції № №2 (м.Бучач) Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Гаргая В.Б. Іід 23.04.2021; (а.с. 63-68)
- рапорт ОСОБА_1 про звільнення з Національної поліції України за власним бажанням від 25.09.2023; (а.с. 55)
- наказ начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 323 о/с від 26.09.2023 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України«Про Національну поліцію» з 26.09.2023; (а.с. 53)
- копію розписки ОСОБА_1 від 25.09.2023 про зобов'язання надати електронну декларацію за 2021, 2022 та з 01.01.2023 по дату звільнення (при звільненні), а також до 01.03.2024 електронну декларацію за період з дня звільнення до 31.12.2023; (а.с.61)
- повідомлення Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 2293/2/05/2023 від 26.09.2023 про прибуття ОСОБА_1 до УКЗ ГУНП в Тернопільській області для ознайомленням з наказом про звільнення та отримання ним трудової книжки, а також про необхідність подання декларації; а.с.54)
Наведені обставини були предметом дослідження судом першої інстанції і отримали належну правову оцінку .
Окрім того, місцевим судом досліджено інші докази по справі, сукупний аналіз яких дає підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Ці докази стверджуються:
- даними,що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язаному з корупцією №75 від 18.08.2025 року; (а.с.1-11)
- скріншотами з офіційного веб-сайту НАЗК https://public.nazk.gov.ua/search», з яких вбачається, що ОСОБА_1 02.07.2025 подав щорічну декларацію за 2023 рік;
- копією декларації ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, де у графі «Чи продовжуєте Ви виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування?» декларант надав відповідь: «ні»; (а.с.70-80)
- постановою т.в.о. начальника СВ відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Король З.І. про закриття кримінального провадження від 21.07.2025, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000122 від 03.06.2025 закрито за ст. 366-3 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення; (а.с.21-23)
- копією листа Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо стану функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 47-07/55855-25 від 26.06.2025; (а.с.26-35)
- копією листа Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому відображено інформацію про подані декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 ; (а.с.40-43)
- копією положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом НП України від 09.11.2015 № 83 (у редакції наказу НПУ від 31.07.2019 № 765). (а.с.87-92)
Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам чинного законодавства є необґрунтованими, оскільки протокол складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП; за своїм змістом він містить усі необхідні відомості, вимоги щодо яких визначені ст.256 КУпАП; викладені у ньому обставини об'єктивно стверджують доками, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Твердження, наведені адвокатом Бойчук Н.В. про те, що суд неповно з'ясував обставини справи, наведені нею в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі щодо причин пропуску подання декларації, вважаю безпідставними, оскільки оцінка суду про наявність в діях апелянта ознак адміністративного правопорушення базується на детальному аналізі обставин справи, який дав можливість всебічно, повно та об'єктивно оцінити докази, представлені сторонами.
Виходячи із змісту апеляційної скарги апелянт стверджує про поважність причин невчасного подання декларації ОСОБА_1 у зв'язку із його перебуванням на амбулаторному лікуванні у лікаря психіатра з діагнозом “стійкий тривожно-депресивний розлад».
Однак, посилання сторони захисту на захворювання ОСОБА_1 , які стали наслідком несвоєчасного подання декларації, не є поважними, оскільки наявні в матеріалах справи медичні документи ОСОБА_1 жодним чином не підтверджують, що внаслідок захворювання він перебував у безпорадному стані і не міг здійснити дії зі своєчасного подання декларації.
Посилання захисника на відомості про стан здоров'я обвинуваченого не спростовують того факту, що на період подачі декларації , тобто до 31.03.2024 р., як на підтвердження фізичної неможливості вчинити такі дії ОСОБА_1 , суду не було надано документів про наявність у нього тяжкої хвороби або його перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням, що об'єктивно перешкоджало йому вчинити дії на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», з якими він був ознайомлений, тобто обґрунтованого підґрунтя щодо пропуску строку подання декларації у визначений Законом строк .
Апеляційний суд звертає увагу, що стороною захисту долучено до матеріалів справи відповідь на запит адвоката, датовану 10.05.2024 р. та медичну довідку від 18.08.2025 р., за змістом яких ОСОБА_1 у різні проміжки часу - з 11.10.2023 р. по дату надання відповіді та з 28.05.2025 р. по 09.07.2025 р. проходив амбулаторне лікування в Заліщицькій поліклініці.
Разом з тим, із жодного документу, наявного в матеріалах справи, не вбачається висновку певного медичного закладу чи лікаря, що на період, визначений законом для подання декларації, ОСОБА_1 перебував у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або його стан здоров'я внаслідок тяжкої хвороби унеможливлював виконання ним обов'язків, визначених Законом України «Про запобігання корупції»,
Окрім того, судом встановлено, що відповідно до наданої копії листа Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому відображено інформацію про подані декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 здійснював подання декларацій 03.01.2024 р. щорічну декларацію за 2021 рік; 04.01.2024 р. декларацію перед звільненням за 01.01.2023р.-26.09.2023р та щорічну декларацію за 2022 рік; 03.02.2024 р. виправлену щорічну декларацію за 2022 рік та виправлену декларацію перед звільненням за 01.01.2023 р.-26.09.2023р. (а. с.42)
Зазначене свідчить про наявність у нього фактичної можливості та спроможності виконувати відповідні дії, незважаючи на стан здоров'я чи проходження лікування. Вказані обставини спростовують твердження представника Гаргая В.Б. щодо об'єктивної неможливості останнього подати декларацію у зв'язку з лікування у психіатра з діагнозом «стійкий тривожно-депресивний розлад».
Відтак, мотиви наведені апелянтом щодо причин пропуску строку на подання декларації, наведені в апеляційній скарзі, не є такими, що перешкоджали ОСОБА_1 виконати вимоги закону щодо подання декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у визначений строк.
Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.176-2 КУпАП є обґрунтованими та належним чином мотивованими.
З урахуванням наведеного, вважаю постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстав до її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Бойчук Н.В. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя