23 жовтня 2025 року м.Суми
Справа №576/1388/24
Номер провадження 22-ц/816/891/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2024 року у складі судді Сапона О.В., ухваленого в м. Глухів Сумської області,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 січня 2021 року між товариством та ОСОБА_1 укладено договір № 208572-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». 06 січня 2021 року товариством направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 208572-КС-001 про надання кредиту, того ж дня відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 208572-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони товариство направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G5469.
Відповідно до вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 надано грошові кошти у розмірі 24000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов'язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,93500387 процентів за кожен день користування кредитом.
Вказує на те, що товариство виконало свої зобов'язання за договором кредиту та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 24000 грн 00 коп., шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана ОСОБА_1 при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.
Однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним вище кредитним договором перед позивачем не виконав. Станом на 12 травня 2024 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 208572-КС-001 у розмірі 27075 грн 47 коп. (10515 грн 77 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 16559 грн 70 коп. - сума прострочених платежів по процентах, 0,00 - сума прострочених платежів за комісією), які позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги платіжне доручення №23500 від 06 січня 2021 року, сформоване АТ КБ «ПриватБанк», що є належним та допустимим доказом видачі кредитних коштів, у розумінні ст.ст. 77-80, 95 ЦПК України, так як є документом первинної бухгалтерської документації. Звертає увагу на те, що відповідачем не було надано доказів на спростування факту видачі йому кредитних коштів.
Вказує на те, що судом першої інстанції, за клопотанням позивача, було витребувано інформацію щодо належності банківської карти № НОМЕР_1 відповідача та виписки про рух коштів на цьому картковому рахунку, однак без отримання відповіді, суд ухвалив оскаржуване рішення, дійшовши до передчасних та необґрунтованих висновків про відсутність доказів отримання відповідачем кредитних коштів.
Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.
Відповідачем у встановлений апеляційним судом строк відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження позовних вимог було надано договір про надання кредиту №208572-КС-001 від 06 січня 2021 року, зі змісту якого слідує, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 24000 грн 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 16 тижнів, а останній зобов'язався повернути кредит, сплати проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту - 16 тижнів, процентна ставка - в день 0,93500387, фіксована, комісія за надання кредиту -1200 грн 00 коп., загальний розмір наданого кредиту - 24000 грн, термін дії договору - 28 квітня 2021 року, орієнтована загальна вартість наданого кредиту - 42240 грн 00 коп., орієнтована реальна річна процента ставка - 373,90448160 процентів (а.с. 22).
Пропозиція укласти договір (оферта) про надання кредиту №208572-КС-001 від 06 січня 2021 року, відповідно до якої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на вищезазначених умовах (а.с. 23).
Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору №208572-КС-001 про надання кредиту від 06 січня 2021 року, за змістом якої ОСОБА_1 з умовами ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ознайомлений, повністю і безумовно їх підтримує та визнає (а.с. 24).
Паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с. 11-12).
Анкета клієнта за підписом директора ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», датована 06 травня 2024 року містить акцентні дані позичальника - ОСОБА_1 , адресу його реєстрації та проживання, РНОКПП/ІПН, дату народження, місце народження, інформацію про документ, який посвідчує особу, фінансовий номер телефону, номер банківського рахунку/банківської карти для перерахування коштів (а.с. 26).
Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті, 06 січня 2021 року з 14:38 год. до 15:15 год. товариством та ОСОБА_1 здійснено наступні дії: клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет; товариство отримало інформацію про статус клієнта; клієнт надав всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту; товариство надало клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання; товариством на телефон клієнта направлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G0026 для підписання паспорта споживчого кредиту; клієнт ознайомився та підписав одноразовим ідентифікатором G0026 паспорт споживчого кредиту; товариство направило (розмістило) клієнту в інформаційно-телекомунікаційну систему індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору; товариство відправило в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора G5469; клієнт ознайомився з офертою товариства та прийняв її умови; клієнт акцептував умови оферти, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором G5469 (дані в електронній формі у вигляді алфавітної цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору); товариство, після укладення договору, направило (розмістило) клієнту і інформаційно-телекомунікаційній системі підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документу; товариством договір та правила кредитування відправлені клієнту на електрону пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником; товариством розміщено в особистому кабінеті клієнта підписаний договір, правила кредитування в цілодобовому онлайн доступі (а.с. 27).
Згідно з платіжним дорученням №23500 від 06 січня 2021 року, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» код 41084239 доручило АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахування 24000 грн 00 коп. на кредитний рахунок НОМЕР_2 , призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно до кредитного договору №208572-КС-001 від 06 січня 2021 року. Платіжне доручення містить відмітку про проведення банком 06 січня 2021 року (а.с. 35).
З наданого розрахунку заборгованості за кредитом слідує, що за період кредитування з 06 січня 2021 року до 28 квітня 2021 року, розмір виданого кредиту становить 24000 грн 00 коп., нараховано відсотків у сумі 22749 грн 30 коп., нараховано комісії - 1200 грн 00 коп., загальний розмір сплачених відповідачем коштів становить 20873 грн 83 коп., з яких 13484 грн 23 коп. - за тілом кредиту, 6189 грн 60 коп. - за відсотками, 1200 грн 00 коп. - комісії, залишок заборгованості за кредитом станом на 12 травня 2024 рок складає 27075 грн 47 коп., з яких 10515 грн 77 коп. - за тілом кредиту, 16559 грн 70 коп. - за відсотками (а.с.13-21).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено фактичного надання відповідачу у борг суми кредиту (перерахування саме на картку, належну ОСОБА_1 ), тобто викання своїх зобов'язань за кредитним договором, а також підписання ним одноразовим ідентифікатором пропозиції укласти договір (оферти) № 208572-КС-001 про надання кредиту, прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладання договору № 208572-КС-001 про надання кредиту, договору № 208572-КС-001 від 06 січня 2021 року про надання кредиту, паспорту кредиту за договором № 208572-КС-001 від 06 січня 2021 року.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції на надав належної оцінки доказам укладення між сторонами договору та виконання позивачем умов цього договору.
Зокрема, з візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 208572-КС-001 від 06 січня 2021 року в інформаційно-комунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com, ОСОБА_1 використовуючи номер телефону, зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, отримав інформацію про обрані умови кредиту, ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його одноразовим ідентифікатором G0026. Товариством сформовано індивідуальну оферту та направило клієнту одноразовий ідентифікатор G5469. Клієнтом прийнято умови оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання отриманим ідентифікатором G5469. Після укладення договору, товариство направило клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту клієнту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником (а.с. 27).
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Окрім того, у кредитному договорі зазначено персональні дані ОСОБА_1 , зокрема паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса проживання адресу проживання, які належать останньому, що є підтвердженням здійснення ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Платіжне доручення №23500 від 06 січня 2021 року є належним та достатнім доказом перерахування ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» коштів за договором №208572-КС-001 від 06 січня 2021 року. Відповідачем не надано доказів на спростування належності йому зазначеного в платіжному дорученні номеру карткового рахунку.
Відповідач, у поданому відзиві на позовну заяву, також не вказував на те, що номер мобільного телефону, з використанням якого було ідентифіковано клієнта та здійснено вхід до особистого кабінету, йому не належить.
Крім того, на переконання колегії суддів, внесення відповідачем коштів на часткове погашення заборгованості, свідчить про визнання останнім, як надання йому кредитних коштів, так і існування у нього зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.
Умовами кредитного договору від 06 січня 2021 року передбачена фіксована процентна ставка за кредитом 0,93500387 в день, яка нараховується протягом строку кредитування на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежу.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення тілу кредиту, сплати процентів не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, починаючи з 06 січня 2021 року до 28 квітня 2021 року проценти нараховувались за процентною ставкою 0,93500387 в день. Усього за вказаний період було нараховано процентів на загальну суму 22749 грн 30 коп., з яких відповідачем сплачено 6189 грн 60 коп., станом на 12 травня 2024 року борг за відсотками склав 16559 70 коп. З 24000 грн 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, відповідачем сплачено 13484 грн 23 коп., залишок заборгованості становить 10515 грн 77 коп.
За встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами у заявленому позивачем загальному розмірі -27075 грн 47 коп.
На підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 2422 грн 40 коп.
Крім того, у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 3633 грн 60 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором про надання кредиту №208572-КС-001 від 06 січня 2021 року у сумі 27075 гривень 47 копійок та судовий збір в сумі р в сумі 2422 гривні 40 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» ((ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) 3633 гривні 60 копійок судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов