Справа № 606/1795/25
Ухвала
23 жовтня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б., вирішуючи питання про прийняття до розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Теребовлянська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -
21.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до Теребовлянської міської ради про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 були рідними братами по татові ОСОБА_4 , та заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 .
21.10.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 606/1795/25 передана для розгляду судді Марціцкій І.Б.
При вивченні матеріалів справи встановлено, що заявником у даній справі є ОСОБА_1 , який відповідно до рішення 11-ої сесії Тернопільської районної ради Тернопільської області VIIІ скликання від 02.09.2022 затверджений присяжним Теребовлянського районного суду Тернопільської області.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Згідно з частиною 2 ст. 34 ЦПК України, у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Головуючим суддею неодноразово у складі суду разом з присяжним Нич А.П. розглядалися та ухвалювалися судові рішення.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Порядок вирішення питання заявленого самовідводу визначений ч.9 ст.40 ЦПК України відповідно до якої питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
З огляду на вище викладене, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, суддя Марціцка І.Б. до прийняття справи до свого провадження, заявила собі самовідвід.
З метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи заявлений по справі самовідвід судді Марціцкої І.Б. підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч.1 ст.41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України,
Заяву про самовідвід судді Марціцкої І.Б. по цивільній справі №606/1795/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Теребовлянська міська рада про встановлення факту родинних відносин, задовольнити.
Цивільну справи №606/1795/25 передати керівнику апарату Теребовлянського районного суду Тернопільської області для визначення іншого судді в порядку автоматизованого розподілу згідно ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Марціцка І.Б.