Справа № 1-кп/593/168/2025
"22" жовтня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6
в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бережани Тернопільської області кримінальне провадження, внесене 21 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211050000190 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Максимівка Уманського району Черкаської області, з базовою середньою освітою, студента 3-го курсу Перемишлянського професійного ліцею, неодруженого, непрацюючого, депутатом не обирався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 липня 2025 року, близько 19 години 40 хвилин, у ОСОБА_5 , який перебував в АДРЕСА_2 біля магазину, де здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа підприємець ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер з НОМЕР_1 , 1976 року випуску, зеленого кольору, що був припаркований законним користувачем ОСОБА_4 біля проїжджої частини дороги за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 20 липня 2025 року, близько 19 години 44 хвилини, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , не маючи права на володіння, розпорядження та користування транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1976 року випуску, всупереч волі власника (законного користувача) вказаного транспортного засобу, скориставшись тим, що ОСОБА_4 у той момент не перебував поблизу вказаного автомобіля, підійшов до транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в цей момент не був зачинений, та знаходився неподалік магазину, що по вул.Шайбівецька, буд.57А с.Шайбівка Тернопільського району Тернопільської області, незаконно, умисно, відчинивши вказаний транспортний засіб, проник у салон вказаного автомобіля та за допомогою фрагмента викрутки, який знаходився у салоні автомобіля, помістив його у замок запалювання та запустив двигун автомобіля, привівши його таким чином у робочий стан.
Після цього, ОСОБА_5 розпочав рух вищевказаним автомобілем у напрямку с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області, та рухаючись по вулиці Шайбівецька в с.Шайбівка Тернопільського району Тернопільської області, не впорався із керуванням автомобілем ВАЗ 2103 реєстраційний номер з6791ТЕ, виїхав за межі проїжджої частини дороги на праве узбіччя та здійснив наїзд на дерево.
Внаслідок своїх вищевказаних дій ОСОБА_5 протиправно вилучив автомобіль марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1976 року випуску, вартістю 11315 (одинадцять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 86 копійок у його законного користувача - ОСОБА_4 , зробивши це всупереч його волі, не маючи жодних правових підстав володіти, користуватися, і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.289 КК України, а саме: незаконному заволодінні транспортним засобом.
22 жовтня 2025 року в м. Бережани Тернопільської області між прокурором Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 з однієї сторони, з отриманням в порядку ч.4 ст.469 КПК України згоди потерпілого ОСОБА_4 на укладення такої угоди, та з іншої сторони обвинуваченим ОСОБА_5 за участі його законного представника ОСОБА_6 в присутності його захисника ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно із умовами угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 за участі його законного представника ОСОБА_6 в присутності його захисника адвоката ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.289 КК України за вказаним кримінальним правопорушенням.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення з врахуванням беззастережного визнання ним своєї винуватості у його вчиненні, а саме: за ч.1 ст. 289 КК УКраїни із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1700 грн..
Сторони погодили вказане покарання, нижче нижчої межі зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, які передбачені п. п. 1,2, 3 ст. 66 КК України, а саме, що: обвинувачений неповнолітній, добровільно відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки, щиро розкаявся у вчиненому ним злочині, сприяв у розкритті кримінального правопорушення, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Крім того, при укладені угоди про визнання винуватості, сторони враховули, що неповнолітній ОСОБА_5 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, навчається на третьому курсі Перемишлянського професійного ліцею, характеризується за місцем проживання позитивно, а за місцем навчання - посередньо, відсутні обставини, що обтяжують покарання, та що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення жодна особа не постраждала.
Окрім цього, сторони угоди врахували те що, поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 після вчинення кримінального правопорушення ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної діяльності, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, свідчить про те, що обвинувачений не становить на даний час великої суспільної загрози та знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Вказане підтверджується тим, що після повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України він добровільно надав згоду на участі в Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора від 22 липня 2024 року № 2176/5501/176 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2024 року за №1116/42461 про що свідчить долучене до матерівалів кримінального провадження письмове повідомлення (лист від 02.09.2025 за №017/05.3-6/3380) Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги повідомляє про успішну участь обвинуваченого ОСОБА_5 у вказаній Програмі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України та отримана згода законного представника обвинуваченого на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за участі свого законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, визнав повністю, не оспорює та визнає всі без винятку обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті; також повідомив, що цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду і призначити йому узгоджену міру покарання.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 повідомила, що розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого її сину обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду та призначити йому узгоджену міру покарання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні також просила затвердити дану угоду, розуміє надані їй та її підзахисному законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що йому також зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості. визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив свою письмову згоду надану прокурору на укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні, згідний на вид й термін покарання, яке визначено в умовах угоди, претензій будь-якого змісту до обвинуваченого не заявляє.
Відповідно до ст. 468, п.4 ч.4 ст.469 КПК України … укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винним, згідно із ст.12 КК України відноситься до не тяжких кримінальних правопорушень.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи особливості та специфіку вчиненого злочину і конкретні обставини його вчинення, зокрема, тяжкість вчиненого злочину, як показник індивідуального рівня його суспільної небезпеки, зумовленого специфічними об'єктивними і суб'єктивними ознаками, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його соціальні та правові характеристики, які мають кримінально-правове значення, факт повного і безпосереднього визнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяного збитку, особи винного, який є неповнолітнім та який раніше ні до адмінстративної та до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність обставин, що пом'якшують покарання, передбачених ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяного збитку, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, добровільна участь обвинуваченого в Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; суд вважає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначене покарання має бути необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому враховуючи вимоги ч.3 ст. 65 та ст.98 КК України, суд вважає можливим призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, а саме: обрати ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України.
Суд, враховуючи погоджене сторонами покарання, вважає, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, а тому виходячи з викладеного, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 22 жовтня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 469, 475, 394 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 жовтня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 .
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 100 ( ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1700 ( одну тисчу сімсот) гривень.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави:
-2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 коп. - за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/120-25/9374-Д від 24 липня 2025 року
-8914 ( вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень - за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/9359-АВ від 29 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025211050000190.
Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1976 року випуску, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити його розпорядженні, а DVD-R диск із відозаписом - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Головуюча суддя: