Справа № 583/4004/25
2/583/1488/25
23 жовтня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникова Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04.09.2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2021 р. у розмірі 30517,41 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 16.10.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено договір № 418934-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 14000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 0,86955384 за кожен день користування кредитом. 08.01.2022 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено Додаткову угоду № ДУ№1 до Договору № 418934-КС-001 про надання кредиту, за умовами якої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6000,00 грн. Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, на виконання умов договору відповідач здійснив часткову оплату за договором № 418934-КС-001 на загальну суму 8755,56 грн. Станом на 08.08.2025 р. утворилась заборгованість в розмірі 30517,41 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 12014,28 грн.. суми прострочених платежів по процентах - 17603,13 грн., суми прострочених платежів за комісією - 900,00 грн., які просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, справа розглядається в порядку заочного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 16.10.2021 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 418934-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. на строк - 24 тижні - до 02.04.2022 р., процентна ставка за кредитом - в день 0,862955384 %, комісія за надання кредиту - 1200,00 грн., орієнтована загальна вартість кредиту - 17640,00 грн., (а.с. 24-27).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі.
До укладення кредитного договору, 16.10.2021 р. ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 22-23).
Відповідно до анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 27.08.2025 р. в анкеті клієнта ОСОБА_1 зазначено суму бажаного кредиту - 8000,00 грн., дата отримання кредиту - 16.10.2021 р., вказаний фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_1 та номер банківської картки НОМЕР_2 (а.с. 40).
16.10.2021 р. ТОВ «Бізнес Позика» виконано свої зобов'язання за договором № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16 жовтня 2021 року та перераховано ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 кредитні кошти в сумі 8000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 453606722 від 16.10.2021 р. (а.с. 41).
08.01.2022 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода 1 до Договору № 418934-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якої кредит збільшується на 6000,00 грн., після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого кредиту складатиме 12014,28 грн., продовжено термін дії договору на 84 днів, до 25.06.2022 р., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 25036,13 грн., комісія за зміну умов договору - 900,00 грн. (а.с. 32-37).
Додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі.
До укладення додаткової угоди, 08.01.2022 р. ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 30-31).
08.01.2022 р. ТОВ «Бізнес Позика» виконано свої зобов'язання за додатковою угодою 1 від 08.01.2022 р. до Договору № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16 жовтня 2021 року та перераховано ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 кредитні кошти в сумі 6000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 481470567 від 08.01.2022 р. (а.с. 42).
Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.
Згідно інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , 16.10.2021 р. на дану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 8000,00 грн., 08.01.2022 р. на дану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 6000,00 грн. (а.с. 77-83).
Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 14000,00 грн.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору та договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що Договір № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16 жовтня 2021 року та Додаткова угода 1 від 08 січня 2022 року до договору № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: відповідно G-9308 та G-1544), що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 16.10.2021 р. та 08.01.2022 р. (а.с. 38,39).
Таким чином, Договір № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16 жовтня 2021 року та Додаткова угода 1 від 08 січня 2022 року до договору № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16 жовтня 2021 року підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що вона не використовувала одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості станом на 27.08.2025 р. ОСОБА_1 має заборгованість за Договором № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2021 р. в розмірі 30517,41 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 12014,28 грн., заборгованості за відсотками - 17603,13 грн., заборгованість по комісії - 900,00 (а.с. 12-21).
Правильність розрахунку заборгованості за Договором № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2021 р. відповідачем не спростована.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Кредитний договір, укладений між сторонами, у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Договором № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2021 р. в сумі 30517,41 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 418934-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2021 р. в сумі 30517,41 грн. та 2422,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 32939,81 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова