Справа № 950/1774/25
2/950/647/25
22 жовтня 2025 року м.Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.
а участю секретаря - Гладкової С.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Васильця Сергія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивачки звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, просить суд, ухвалити рішення яким визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на розміщені по АДРЕСА_1 : житловий будинок садибного типу дерев'яний обкладений цегляною під літ.«А» 1966р. загальною площею 55,1м2, житловою площею 39,9м2; веранду дощату під літ.«а»; веранду цегляну під літ.«б»; літню кухню дерев'яну обкладену цеглою під літ.«Б»; гараж цегляний під літ.«Б1»; сарай цегляний під літ.«Б2»; сарай цегляний під літ.«В»; сарай цегляний під літ.«Г»; огорожу метал, шифер №1-2, земельну ділянку площею 0,10га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; земельну ділянку площею і 0,50га - для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою суду від 18.06.2025 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 04.08.2025 було задоволено клопотання представника позивача, витребувано докази у справі.
Ухвалою суду від 03.09.2025 було закрито підготовче провадження у вказаній справі, призначено до судового розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подав заяву в якій зазначив, що просить суд розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача також подав заяву в якій зазначив, що просить судовий розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнає.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце спадкові правовідносини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Лебедині Сумської області, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 05 червня 2025р.
Батько Позивача - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Лебедині Сумської області, його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 27 лютого 1980р.
Таким чином ОСОБА_7 являється бабусею Позивача.
11 серпня 2022р. ОСОБА_7 склала заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №766-767. У відповідно з умовами даного заповіту ОСОБА_7 все своє майно, що буде належати їй на день смерті і де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося вона заповідала ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Лебедині Сумської області померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 12 жовтня 2022р.
На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_2 і разом з нею був зареєстрований її син, ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 12 липня 2023р. вих.№936/12-27.
Після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельна ділянка під ними, що розташовані по АДРЕСА_2 .
Для оформлення спадкових прав Позивач видав на ім'я своєї матері - ОСОБА_8 довіреність від 20 травня 2025р.
23 травня 2025р. державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. повноважному представнику Позивача була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 травня 2025р. вих.№521/02-31, яким було відмовлено Позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті бабусі ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , мотивовану тим, що Позивачем був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 Цивільного кодексу України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України).
Ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк прийняття спадщини встановлений ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України і складає шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Ст.1222 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст.1223 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно абз.6 п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008р. поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у постановах від 12 вересня 2018р. у справі №484/3221/17 (провадження №61-22510св18), від 10 січня 2019р. у справі №263/1221/17 (провадження №61-18261св18), від 07 серпня 2019р. у справі №629/1886/18 (провадження №61-11600св19), від 28 жовтня 2019р. у справі №761/42165/17-ц (провадження №61-49121св18), від 20 листопада 2019р. у справі №209/1795/18 (провадження №61-14842св19), від 21 листопада 2019р. у справі №626/2055/18 (провадження №61-17906св19), від 25 березня 2020р. у справі №642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 09 квітня 2020р. у справі №648/703/17 (провадження №61-41669св18), від 15 квітня 2020р. у справі №190/106/18 (провадження №61-41455св18) від 26 березня 2020р. у справах №517/82/19 (провадження №61-1340св20) та №642/2539/18-ц (провадження №61-5609св19), від 10 червня 2020р. у справі №640/13714/17 (провадження №61-44478св18), від 01 липня 2020р. у справі №131/192/19 (провадження № 61-22639св19), від 24 липня 2020р. у справі № 729/559/18 (провадження №61-1099св19) та від 07 вересня 2020р. у справі №389/3108/18 (провадження №61-17050св19) та інших необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024р. у справі №686/5757/23 (провадження №14-50цс24), у п.154 якої Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Згідно зі ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу.
А згідно зі ст.1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Таким чином Позивач відноситься до спадкоємців другої черги спадкування за законом, а Відповідач відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом.
І відповідно саме Відповідач, як спадкоємець першої черги спадкування за законом мав першочергове право на отримання у власність в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Лебедині Сумської області
Відповідно до положень ст.63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 та підпункту 3.2 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, під час заведення спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Отже, наведеними правилами передбачено обов'язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. До того ж, з метою дотримання строку для прийняття спадщини нотаріус повинен роз'яснити спадкоємцям, які звернулися з приводу такої спадщини, право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024р. у справі №686/5757/23 зауважила, що наведеними вище правилами передбачено обов'язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 23 серпня 2017р. у справі №6-1320цс17, від 06 вересня 2017р. у справі № 6-496цс17, а також висновками Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022р. у справі №390/195/21, від 06 березня 2023р. у справі № 559/2112/19-ц, від 22 листопада 2023р. у справі № 333/8115/21.
Особа не може реалізувати своє право спадкоємця за заповітом, не знаючи про його наявність. Тільки після того, як особа дізнається про те, що вона має можливість за певних умов отримати у власність певне майно, вона може прийняти рішення про те, чи хоче вона набути відповідне право власності, чи ні.
В той же час ні нотаріус, ні посадові особи органу місцевого самоврядування, уповноважені на вчинення нотаріальних дій, такого повідомлення Позивачеві не направляли, сповіщення в пресі не здійснювали. Про наявність заповіту Позивачеві стало відомо лише в середині травня 2025р. від батька - ОСОБА_2 , який повідомив, що серед документів, які залишилися після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 він знайшов заповіт від 11 серпня 2022р., посвідчений приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №766-767 у відповідності з умовами якого все своє майно на випадок смерті вона заповідала ОСОБА_1 .
З наданих відомостей щодо спадкової справи за вих. № 872/01-16 від 08.08.2025 встановлено, що після смерті ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкова справа не заводилася.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позивачеві має бути визначено додатковий строк для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Лебедині Сумської області, відповідно позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов адвоката Васильця Сергія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Лебедині Сумської області.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман БАКЛАНОВ