Справа № 420/26955/25
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфарб» про стягнення сум податкового боргу, -
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфарб» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 332 788,71 грн.
Ухвалою судді від 13.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження направлялась засобами поштового зв'язку на адресу відповідача та повернулась з відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
Дослідивши адміністративний позов, інші матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галфарб» є юридичною особою та перебувало на обліку як платник податку у Головному управлінню ДПС в Львівській області.
Згідно податкової вимоги форми «Ю» від 09.02.2021 року №11859-13 станом на 08.02.2021 року у відповідача існувала податкова заборгованість на суму 44681,77грн. в тому числі основний платіж 29114грн., та штрафні санкції 14557грн., та пеня 1010.77грн.
Відповідно до картки платника податків та розрахунку податкового боргу станом на 29.07.2025 року за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 332788,71грн. Заборгованість виникла на підставі:
податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (14070100) - 48 521,31 грн.:
податкове повідомлення-рішення №22/7.4-19/209000 від 22.04.2020 року на суму 36 692,21 грн;
пеня-11 829,10 грн.
Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (15010100) - 266033,79 грн.:
Податкове повідомлення-рішення №21/7.4-19/209000 від 22.04.2020 року на суму 183486,09 грн;
Пеня-82547,70 грн.
Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) - 16196,61 грн.:
Податкове повідомлення-рішення №20135/13-01-18-08/39400157 від 03.09.2021 року на суму 340,00 грн;
Податкове повідомлення-рішення №1818/13-01-01-08/39400157 від 03.02.2022 року на суму 2040,00 грн;
Податкове повідомлення-рішення №4778/13-01-18-08/39400157 від 26.07.2022 року на суму 1020,00 грн;
Податкове повідомлення-рішення №10799/13-01-04-07/39400157 від 15.03.2024 року на суму 2040,00 грн;
Податкове повідомлення-рішення №41978/13-01-04-07/39400157 від 03.10.2024 року на суму 1020,00 грн;
Податкове повідомлення-рішення №00/5327/13-01-04-08 від 10.02.2025 року на суму 1020грн.;
Податкове повідомлення-рішення №0/10283/13-01-04-08 від 11.03.2025 року на суму 1020грн.;
Податкове повідомлення-рішення №0/15508/13-01-04-08 від 08.04.2025 року на суму 3320,85 грн;
Податкове повідомлення-рішення №0/15507/13-01-04-08 від 08.04.2025 року на суму 1020грн.;
Податкове повідомлення-рішення №0/19394/13-01-04-08 від 01.05.2025 року на суму 1020грн.;
Податкове повідомлення-рішення №24660/13-01-04-08 від 04.06.2025 року на суму 1020грн.;
Пеня-1315,76 грн.
По податку на прибуток(11021000) - 2037,00грн.:
Податкове повідомлення-рішення №12559/13-01-04-07/39400157 від 25.03.2024 року на суму 1017,00 грн;
Податкове повідомлення-рішення №0/18302/13-01-04-08 від 25.04.2025 року на суму 1020,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення відправлялись на адресу відповідача засобами поштового зв'язку Укрпошта з рекомендованим повідомленням та повернулись до відповідача.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 15.1 ст. 15, п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику засобами поштового зв'язку податкова вимога форми «Ю» №11859-13 від 09.02.2021 року про наявну заборгованість у розмірі 44681,77 грн., яка була вручена 22.02.2021 відповідачу.
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений, та доказів, що це спростовують матеріали справи не містять.
Згідно із положеннями ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 332788,71грн., яка належить стягненню на користь позивача.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:
з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області, є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв'язку з чим належать задоволенню .
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфарб» задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфарб» до бюджету кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 332 788,71 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (Львівська область, м.Львів, вул. Стрийська 35, 79026) код ЄДРПОУ 43968090.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Галфарб» (73009, Херсонська обл., місто Херсон, вул.Ярослава Мудрого, будинок 32) код ЄДРПОУ 39400157.
Суддя Е.А.Іванов