Справа № 420/18406/25
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна казначейська служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна казначейська служба України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № 4262 від 04.02.2025 року, яким скасовано рішення «експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії» № 160 від 26.10.2020 року щодо ОСОБА_1 , змінено групу інвалідності ОСОБА_1 з ІІ на ІІІ з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року та скасовано інвалідність з 01.11.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 26.03.2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким змінено період встановлення Позивачу інвалідності з «з 26.10.2020 року довічно» на « 26.10.2020 року по 31.03.2025 року» та призначено пенсію Позивачу щомісячно з 01.03.2025 року по 31.03.2025 року замість «довічно»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2025 року про перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 призначено з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року пенсію в сумі 3256,37 грн (три тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 37 коп.);
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2025 року про перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 призначено з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року пенсію в сумі 3053,69 грн (три тисячі п'ятдесят три гривні 69 коп.);
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 04 квітня 2025 року № 1390, реєстраційний № 6951/04-16 від 09.04.2025 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.04.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року виплату пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи, встановленої ОСОБА_1 , безстроково актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.10.2020 року № 159, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 159413, випискою з акта огляду медко-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 159413, вид. Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації, та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи з 01 квітня 2025 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо знищення 02.04.2025 року пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , яке наявне у застосунку «ДІЯ» у розділі «Документи», що про повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України № 1500-0209-8/71030 від 02.04.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити відомості в обліковій картці ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 25.03.2025 року, зокрема, зазначити вірний період встановлення інвалідності «з 26.10.2020 року довічно», строк призначення пенсії - «довічно», група інвалідності - «Друга група, Загальне захворювання», серія та номер МСЕК - «ААВ № 159413», дата встановлення інвалідності - « 26.10.2020», а також вчинити інші необхідні дії для поновлення електронного відображення пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ), вид. 17.11.2020 року Пенсійним фондом України (вид пенсії: по інвалідності 2 гр., загальне захворювання, термін дії: ДОВІЧНО) в Єдиному державному вебпорталі електронних послуг (Портал Дія);
- стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі незаконними (протиправними) рішеннями, діями та бездіяльністю органів державної влади, а саме Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення ЦОФСО № 4262 від 04.02.2025 року взагалі його не стосується, оскільки позивачу ніколи не встановлювали інвалідність ІІІ групи, безстроково інвалідність ІІ групи позивачу встановлена на підставі акту огляду МСЕК № 159 д/сл, в той час як рішенням ЦОФСО № 4262 від 04.02.2025 року скасовано рішення МСЕК № 160 від 26.10.2020 року. ОСОБА_1 з 01.12.2017 року по 01.12.2018 року було встановлено П (другу) групу інвалідності, після повторного огляду її було підтверджено на період до 01.12.2020 року та наступним оглядом інвалідність ІІ (другої) групи було встановлено безстроково. 17.11.2020 року Пенсійним фондом України видано Позивачу пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , номер особового рахунку НОМЕР_4 , вид. пенсії: по інвалідності, 2 гр., ЗАГАЛЬНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ, термін дії: ДОВІЧНО (серія ААЛ № 4059980). Весь період з 06.11.2017 року (дата встановлення Позивачу інвалідності вперше) по 31.03.2025 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності як інвалід ІІ (другої) групи, яка з 26.10.2020 року встановлена безстроково, зазначене відображено, в усіх документах, наявних в матеріалах пенсійної справи включно по 25.02.2025 року, коли було проведено останній обгрунтований перерахунок пенсії, яким з 01.03.2025 року призначено ДОВІЧНО пенсію в розмірі 9552,56 грн., а також відображено в листі ГУ ПФУ в Одеській області № 1500-0309-8/88073 від 07.05.2025 року. 3 витягу з рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної ЦОФСО, установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (далі Відповідач1) № 4262 від 04.02.2025 року чітко вбачається у відповідних графах про те, що ОСОБА_1 не повідомлялось про необхідність проведення повторного оцінювання особи, він не відмовлявся від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень той час як відносно нього прийняте рішення про скасування рішення медико-соціальної експертної комісій від 26.10.2020 року № 160 (хоча інвалідність йому встановлена актом МСЕК № 159 від 26.10.2020 року) із формулюванням «у медичних документах представленої медико-експертної справи недостатньо наявної інформації щодо підтвердження рішення МСЕК: ІІ група безтерміново загальне захворювання. ІІІ група інвалідності з 26.10.2020 по 26.10.2021 року». Відповідно до п. 48 Положения № 1138 повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду. Аналогічні за змістом положення містяться в п. 2 Розділу П Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ, абз. 6 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15 листопада 2025 року. Таким чином, єдиною законною підставою для проведения повторного оцінювання ОСОБА_1 , якому встановлена інвалідність ІІ групи безстроково 26.10.2020 року могло б бути його особисте звернення або рішення суду. Отже, законні підстави для проведення повторного оцінювання ОСОБА_1 були відсутні, особисто він не звертався для проведення повторного оцінювання, рішення про проведения повторного оцінювання ОСОБА_1 навіть за відсутності законних підстав не приймалось, до відома Позивача не доводилось, для проведения повторного оцінювання Позивач не викликався, від проходження не відмовлявся.
Також, з урахуванням положень п. 14-6.1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», навіть якщо не враховувати очевидну протиправність рішення ЦОФСО № 4262 від 04.02.2025 року, ГУ ПФУ в Одеській області мало повноважения на прийняття рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відновленням здоров'я (абз. 2 ч. 3 ст. 35 Закону України № 1058-IV) з наступного місяця після отримання повідомлення, тобто з квітня 2025 року. Одночасно ГУ ПФУ в Одеській області НЕ МОГЛО проводити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за періоди, коли такого рішення ЦОФСО № 4262 від 04.02.2025 року не існувало, напевно, саме з цих міркувань в графі «період встановлення інвалідності» рішення про перерахунок пенсії від 26.03.2024 року зазначено «з 26.10.2020 по 31.03.2025». рішення про перерахунок пенсії від 26.03.2025 року, від 01.04.2025 року (обидва) не відповідають вимогам, що пред'являються до актів індивідуальної дії, не містять вказівки на конкретну норму права, на підставі якого вони прийняті, тобто не відповідають критеріям обгрунтованості, Позивача не було повідомлено про прийняті рішення взагалі, листи ГУ ПФУ в Одеській області від 02.04.2025 року, 09.04.2025 року не містять навіть згадувания про факт прийняття таких рішень, не говорячи вже про роз'яснення конкретних юридичних підстав їх прийняття та порядку оскарження. Відповідно, такі рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою від 16.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовному заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 до 31.03.2025. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією ( далі Акту МСЕК) серія 12ААА №882847 від 06.11.2017 року. На підставі Акту МСЕК серія 12ААВ №159413 від 26.10.2020 року, виплату пенсії по
інвалідності ІІ групи подовжено, оскільки при повторному огляді підтверджено групу ІІ та срок, на який встановлена інвалідність вказано - безстроково. В звязку з проведенням реформи МСЕК в Україні з 1 січня 2025 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 4170-ІХ від 19.12.2024. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи. Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд. Головне управління не наділено повноваженнями у підтвердженні відповідних статусів та визначення групи та причини виникнення, не встановлення інвалідності, а лише у відповідності до п. 4.2 Порядку №22-1 досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи та виявляє їх неточності та розбіжності. Такі повноваження законодавцем покладено на органи охорони здоров'я та соціального захисту населення, тобто Позивач для захисту своїх ніби-порушених законних інтересів обрав неналежного відповідача. На адресу Головного управління надійшов Лист Головного управління Пенсійного фонду Україні в Дніпропетровській області від 28.03.2025 №0400-011101-9/62336 (зареєстрований в ЄДО Пенсійного фонду України за вх. №3258/9 від 28.03.2025), згідно якого по ОСОБА_1 отримано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 04.02.2025. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 04.02.2025 №4262, ОСОБА_1 було змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ за період 01.11.2020 по 31.10.2021, крім цього з 01.11.2021 інвалідність взагалі скасовано. Виплата пенсії особам яким не підтверджено групу інвалідності припиняється із місяця, наступного за місяцем надходження висновку МСЕК до територіального органу Пенсійного фонду (положення пункту 146 .1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). Таким чином Позивачу пенсія знята з виплати з 01.04.2025 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Головним Управлінням за наслідком розглду пенсійної справи, по особовому рахунку № НОМЕР_4 встановлено надміру перераховану суму пенсійних виплат у розмірі 342018,12грн. У зв'язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 342018,12 грн. за період з 01.11.2020 по 31.03.2025 та прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 04.04.2025 № 1390. ОСОБА_1 безпідставно було отримано нараховані суми пенсійної виплати у розмірі 342018,12грн., які підлягають поверненню.
Від відповідача Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Згідно Довідки до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України №159413 від 26.10.2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, безстроково.
17.11.2020 року на імя ОСОБА_1 видано пенсійне посвідченн № НОМЕР_3 , термін дії - довічно.
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.02.2025 року ОСОБА_1 було скасовано інвалідність за період з 26.10.2020 року з підстав того, що у медичних документах представленої медико-експертної справи недостатньо наявної інформації щодо підтвердженн рішення МСЕК: ІІ група безтерміново загальне захворювання. ІІІ група інвалідності з 26.10.2020 по 26.10.2021.
На підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ГУПФ України в Одеській області листом від 02.04.2025 року повідомлено позивача про те, що він не визнаний особою з інвалідністю, паперове пенсійне посвідчення, яке наявне у застосунку ДІЯ у розділі «документи» - знищено 02.04.2025, та повідомлено про необхідність звернутися до найближчого відділу обслуговування громадян для повернення паперового пенсійного посвідчення, яке підлягає знищенню.
09.04.2025 року ГУПФ України в Одеській області надіслало лист позивачу, в якому зазначило, що на підставі Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.02.2025 року позивачу було повідомлено, що на підставі Витягу з рішения експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 04.02.2025 йому було змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 01.11.2020 по 31.10.2021 та скасовано інвалідність з 01.11.2021. У зв'язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 342018.12 грн за період з 01.11.2020 по 31.03.2025. Повідомлено про неохідість суми переплати внести добровільно на р/р НОМЕР_5 через ФІЛІЯ ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АТ "ОЩАДБАНК", МФО 300465, Код 00035323, отримувач Пенсійний фонд України. В іншому разі повернення переплаченої пенсії буде вирішено в судовому порядку.
Листом від 07.05.2025 року ГУПФ України в Одеській області повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 06.11.2017 та отримував пенсію по інвалідності по 31.03.2025, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 01.04.2025 виплату пенсії припинено з 01.11.2021 на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 04.02.2025 №4262. Також надано засвідчену копію витягу з акту Центру оцінювання дослідного функціонального стану особи (далі ЦОФСО) «Українського державного науково інституту медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 05.03.2025 №19, копію Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України: ЦОФСО від 04.02.2025 №4262 та засвідчену копію пенсійної справи отримувача пенсії.
04.04.2025 року ГУПФ України в Одеській області прийнято рішення № 1390, згідно якого розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_4 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 і одержував пенсію по інвалідності в розмірі 9552 грн 56 коп. на місяць, встановлено, що сума переплати 342018 грн 12 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 01.11.2020 по 31.03.2025. У зв'язку з тим, що згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 04.02.2025 було змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 01.11.2020 по 31.10.2021 та скасовано інвалідність з 01.11.2021, утворилася сума переплати 342018 грн 12 коп., яка прийнята на облік в квітні 2025 року.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 46 Конституції України регламентовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до частини 1 статті 2 зазначеного закону особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно частини 1 статті 3 Закону №875/ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону №875-ХІІ встановлено, що законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 №2961-ІV (далі Закон №2961-ІV).
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону №2961-ІV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Нормами статті 7 Закону №2961-IV (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково). Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов'язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022).
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25.10.2024 №1207 та 08.11.2024 №1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).
Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації.
Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.
Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.
МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Відповідно до пункту 13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ: здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи; розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю; проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи; надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям; направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил; забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ; впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи; бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації; проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю; бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція №561), яка була чинна на дату прийняття рішення про встановлення інвалідності.
Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі Постанова КМУ №1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 Постанови КМУ №1338 установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Пунктом 3 Постанови КМУ №1338 установлено, що:
у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України “Про військовий обов'язок та військову службу» та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.
Відповідно до пункту 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338 (далі Порядок) рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком
З наведеного слід зробити висновок, що оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності було прийнято 26.10.2020, тобто до вступу в дію Постанови КМУ №1338, то перевірка обгрунтованості вказаного рішення проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338.
Відповідно до пункту 12 Порядку під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи експертною командою з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються під час оскарження прийнятого рішення.
Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда.
Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи.
Згідно з пунктом 51 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями за наявності передбачених п.51 Порядку підстав та за умови дотримання процедури повідомлення особи, щодо обгрунтованості рішення якої проводиться перевірка.
Відповідно до п. 52 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно витягу з рішення від 04.02.2025 року вбачається, що в графі 6.1 «підстава для ініціювання перевірки обгрунтованості рішення, що підлягає перевірці» вказано - «запит робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи», в графі 6.2 «реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обгрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено - «запит робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи».
Тобто, всупереч вимогам у витязі з рішення від 04.02.2025 року відповідачем конкретно не вказано реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обгрунтованості рішення, що підлягає перевірці, зокрема дату такого запиту, його номер, не ідентифіковано робочу групу, яка направила запит, в частині зазначення держадміністрації, керівник якої її утворив.
Також з п.7 Рішення датами перевірки вказано - з 04.02.2025 року по 04.02.2025 року, а згідно з п.8 Рішення дата проведення повторного оцінювання взагалі відсутня.
В графі 9 аказано - у медичних документах представленої медико-експертної справи недостатньо наявної інформації щодо підтвердженн рішення МСЕК: ІІ група безтерміново загальнезахворювання. ІІІ група інвалідності з 26.10.2020 по 26.10.2021.
Однак, як передбачено Порядком, оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень, зокрема на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», тобто відповідача. Порядком (у чинній на час прийняття оскаржуваного рішення редакції) не передбачено можливість проведення перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК заочно, або на підставі раніше отриманих документів.
При цьому, відповідачем, Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", не надано до суду документів, що слугували підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу групи інвалідності та винесення оскаржуваного рішення, як і не надано документів, які досліджувались під час прийняття такого рішення, зокрема медичних документів представленої медико-експертної справи.
Також, суд зауважує, що з матеріалів справи слідує, що позивачу встановлено ІІ (другу) групу інвалідності з 06.11.2017 року (вперше), в тому числі з 26.10.2020 року -безстроково. Будь-яких відомостей про встановлення йому ІІІ групи інвалідності з 26.10.2020 по 26.10.2021, про що зазначено в оскаржуваному рішенні, матеріали справи не містять. Вказані обставини свідчать про неналежне дослідження відповідачем медико-експертної справи позивача ОСОБА_1 .
Крім того, позивач не був жодним чином повідомлений про необхідність прибуття до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" для проведення обстеження і оцінки стану здоров'я та здійснення перевірки обгрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні медичних довідок. Протилежного не доведено.
Зазначене свідчить про те, що державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" при прийняття оскаржуваного рішення порушено процедуру проведення перевірки обгрунтованості рішень та/або перегляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, відтак оскаржуване рішення прийнято із порушенням процедурних норм, тому підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 26.03.2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким змінено період встановлення Позивачу інвалідності з «з 26.10.2020 року довічно» на « 26.10.2020 року по 31.03.2025 року» та призначено пенсію Позивачу щомісячно з 01.03.2025 року по 31.03.2025 року замість «довічно»; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2025 року про перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 призначено з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року пенсію в сумі 3256,37 грн (три тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 37 коп.); визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2025 року про перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 призначено з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року пенсію в сумі 3053,69 грн (три тисячі п'ятдесят три гривні 69 коп.); визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.04.2025 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року виплату пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи, встановленої ОСОБА_1 , безстроково актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.10.2020 року № 159, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 159413, випискою з акта огляду медко-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 159413, вид. Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації, та нарахування і виплатит ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи з 01 квітня 2025 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів, суд вважає їх похідними, тому вони підлягають задоволенню (самостійних підстав для припинення виплати пенсії позивачу дії ГУПФ України в Одеській області не мають).
Також, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 04 квітня 2025 року № 1390, реєстраційний № 6951/04-16 від 09.04.2025 року.
Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) та статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ)
Відповідно до статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Статтею 103 Закону №1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3) (далі - Порядок №6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Вказаними нормами передбачено обов'язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.
Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.
Таким чином, діючим законодавством України визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.
Відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону №1788 виключно в наслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі №638/10460/17, від 22.04.2021 у справі №688/742/17.
Всупереч вимогам ч.1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в оскаржуваному рішенні Пенсійним органом не зазначено які зловживання з боку позивача, як пенсіонера або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.
Суд встановив, що обласною медико-соціальною експертною комісією 26.10.2020 встановлено позивачу ІІ групу інвалідності, довічно, причина інвалідності - загальне захворювання, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З пояснень представника відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, слідує, що рішення від 04.04.2025 прийнято Пенсійним органом на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", яким визначено, що друга група інвалідності встановлена позивачу необґрунтовано, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Про наявність будь-яких зауважень до наданих позивачем документів, даних щодо зловживання з боку позивача при призначенні/перерахунку пенсії або подання ним недостовірних відомостей, відповідач суду не повідомив, доказів на підтвердження цього також не надав.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.04.2025 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, як вбачається з вищевикладеного, протиправність дій відповідача виражається саме в прийнятті оскаржуваних рішень, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо знищення 02.04.2025 року пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , яке наявне у застосунку «ДІЯ» у розділі «Документи», що про повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України № 1500-0209-8/71030 від 02.04.2025 року; та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити відомості в обліковій картці ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 25.03.2025 року, зокрема, зазначити вірний період встановлення інвалідності «з 26.10.2020 року довічно», строк призначення пенсії - «довічно», група інвалідності - «Друга група, Загальне захворювання», серія та номер МСЕК - «ААВ № 159413», дата встановлення інвалідності - « 26.10.2020», а також вчинити інші необхідні дії для поновлення електронного відображення пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ), вид. 17.11.2020 року Пенсійним фондом України (вид пенсії: по інвалідності 2 гр., загальне захворювання, термін дії: ДОВІЧНО) в Єдиному державному вебпорталі електронних послуг (Портал Дія), так як вказані вимоги стосуюься порядку виконання рішення суду в подальшому.
Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з'ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому, позивачем не зазначено жодних обґрунтованих обставин на підтвердження заподіяння відповідачем моральної шкоди, будь-яких збитків, та не доведено факту заподіяння йому моральних та фізичних страждань, а отже не підтверджено наявність причинного зв'язку між заявленою шкодою з прийнттяс оскаржуваних рішень, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі незаконними (протиправними) рішеннями, діями та бездіяльністю органів державної влади, а саме Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров. Макаревського Феодосія, буд. 1-А, м. Дніпро, 49005, Код ЄДРПОУ 03191673), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул Канатна, 83, м. Одеса, 65012 Код ЄДРПОУ 20987385), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна казначейська служба України (вул.Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, Код ЄДРОУ 37567646) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № 4262 від 04.02.2025 року, яким скасовано рішення «експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії» № 160 від 26.10.2020 року щодо ОСОБА_1 , змінено групу інвалідності ОСОБА_1 з ІІ на ІІІ з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року та скасовано інвалідність з 01.11.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.03.2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким змінено період встановлення ОСОБА_1 інвалідності з «з 26.10.2020 року довічно» на « 26.10.2020 року по 31.03.2025 року» та призначено пенсію Позивачу щомісячно з 01.03.2025 року по 31.03.2025 року замість «довічно».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2025 року про перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 призначено з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року пенсію в сумі 3256,37 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.04.2025 року про перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 призначено з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року пенсію в сумі 3053,69 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 04 квітня 2025 року № 1390, реєстраційний № 6951/04-16 від 09.04.2025 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.04.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року виплату пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи, встановленої ОСОБА_1 безстроково та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи з 01 квітня 2025 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.