про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 рокусправа № 380/20488/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 51а; код ЄДРПОУ 37804450), Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11; код ЄДРПОУ 45870769) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок УДМС у Чернігівській області від 14.03.2017 №21/2017 службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства України;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області направити до Інформаційної підсистеми функціонування модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, до ІП «Заяви про видачу паспорта громадянина України» інформацію про скасування висновку УДМС у Чернігівській області від 14.03.2017 №21/2017 службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства;
- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління ДМС у Львівській області від 20.12.2018 №107/2018 службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ;
- зобов'язати Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби направити до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, до ІП «Заяви про видачу паспорта громадянина України» інформацію про скасування висновку Головного управління ДМС України у Львівській області від 20.12.2018 №107/2018 службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік з 01 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривня.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивач заявив чотири вимоги немайнового характеру, дві з яких, взаємопов'язані з двома іншими.
Отже, за вказані позовні вимоги позивач повинний сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних х 2).
Судом встановлено, що позивачем судовий збір сплачено у розмірі 1211,20 гривень.
З огляду на викладене, позивачу слід долучити до матеріалів справи документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн або докази у підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач оскаржує висновки Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області № 21/2017 від 14.03.2017 та Головного управління Державної міграційної служби України в Львівській області № 107/2018 від 20.12.2018.
Законом України «Про громадянство України» не встановлено спеціальних строків для оскарження дій, бездіяльності, рішень з питань громадянства.
Так, відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про громадянство України» рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1, 2 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що про оскаржувані рішення позивачці було не відомо, про існування таких стало відомо після отримання відповіді на адвокатський запит.
Оцінюючи такі твердження суд зазначає, що отримання листа-відповіді на запит не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо захисту свого порушеного права.
З огляду на зазначене, суд вважає доводи представника позивача щодо не пропуску строку звернення до суду безпідставними.
Оскільки оскаржувані рішення датовані 14.03.2017 та 20.12.2018, а з вказаним позовом до суду позивач звернулася 06.10.2025, суд приходить до висновку, що позивачкою пропущено строк звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першій якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на зазначене, позивачці слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
З матеріалів справи вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2
Місцезнаходженням відповідача-1 - Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, є: м. Чернігів, вул. Шевченка, 51а.
Місцезнаходженням відповідача-2 - Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, є: м. Львів, вул. С. Стрільців, 11.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З наведеної норми слідує, що адміністративна справа в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку УДМС у Чернігівській області від 14.03.2017 №21/2017 службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства України, за вибором позивача підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом або Чернігівським окружним адміністративним судом.
У свою чергу, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку Головного управління ДМС у Львівській області від 20.12.2018 №107/2018 службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , можуть бути розглянуті та вирішені за вибором позивача Київським окружним адміністративним судом або Львівським окружним адміністративним судом.
Отже, позивачем у позовній заяві об'єднані вимоги, які, у випадку їх окремого розгляду, територіально підсудні різним судам.
Згідно з частинами першою та другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об'єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 КАС України).
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні, для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя , -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої додати:
- уточнену позовну заяву приведену у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду окремі позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору;
- докази доплати судового збору в сумі 1211,20 грн;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази у підтвердження викладеного у такому клопотанні з обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна