з питань залишення позову без розгляду
17 жовтня 2025 рокусправа №380/17694/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, -
Позивач звернулася з позовом, в якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1014813012409 від 11.03.2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) у сумі 1020,00 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1014613012409 від 11.03.2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) у сумі 3270,05 грн;
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1014713012409 від 11.03.2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) у сумі 340,00 грн;
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1014513012409 від 11.03.2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) у сумі 39240,53 грн;
- скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ОСОБА_1 про результати розгляду скарги від 21.05.2025 року №14630/6/99-00-06-01-02-06.
Ухвалою судді від 08.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
22.09.2025 року від представника відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області, надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, з урахуванням того, що 29.05.2025 року позивачу було достовірно відомо про прийняте ДПС України рішення за наслідками розгляду її скарги позивача на оскаржувані податкові повідомлення-рішення. З огляду на наведене, посилаючись на ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд залишити позов без розгляду.
Оскільки у період з 19.09.2025 року по 09.10.2025 року суддя перебував у службовому відрядженні та, крім того, у щорічній відпустці, вказане клопотання вирішується 10.10.2025 року.
Ухвалою суду від 10.10.2025 року, в порядку ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишено зазначену позовну заяву без руху, а позивачу надав строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
16.10.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, мотивоване тим, що звертаючись із зазначеною позовною заявою позивач вказала про те, що вона скористалася можливістю досудового порядку вирішення спору та звернулася зі скаргою на спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області до ДПС України. Разом з тим, позивач зазначила, що після спливу передбачених законодавством для розгляду скарги платника податків 20 календарних днів вона не отримала ні рішення контролюючого органу за результатами розгляду її скарги від 20.03.2025 року, ні рішення керівника контролюючого органу про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк. Рішенням ДПС України від 21.05.2025 року №14630/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.03.2025 року. Вказане рішення отримано позивачем 29.05.2025 року, відтак, на ї думку, відлік для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження розпочався 30.05.2025 року. Позивач звернулася до суду з позовом 28.08.2025 року протягом загального строку звернення до адміністративного суду після застосування досудового порядку вирішення спору, передбаченого ч.4 ст.122 КАС України. Вважає, що не допустила тривалого необ?єктивного зволікання з поданням позовної заяви до суду, а тому поновлення строку звернення до суду, враховуючи тривалість строку, який було пропущено позивачем, не перешкоджатиме забезпеченню належного відправлення правосуддя та дотримання юридичної визначеності.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
За приписами ст.5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Загальні положення щодо строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 цієї статті).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спірним у даному випадку є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення контролюючого органу про залишення її скарги без задоволення.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми ст.56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.
Більше того, правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 року у справі №520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Таким чином, за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Зазначений правовий висновок був сформований Великою палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч.2 ст.122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч.4 ст.122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п.56.19 ст.56 ПК України).
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 звернула увагу на те, що судова практика Верховного Суду є усталеною і тривалий час незмінною, тому у платників податків не повинно бути двозначного розуміння положень чинного законодавства щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження цих повідомлень-рішень.
Аналогічне викладено і у постанові Верховного Суду від 14.08.2025 року у справі №280/3851/21.
Вказаним спростовуються доводи представника позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч.4 ст.122 КАС України.
Оскільки у цій справі процедура адміністративного оскарження була закінчена ухваленням рішення ДПС України від 21.05.2025 року №14630/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 , яким залишено без змін спірні податкові повідомлення-рішення від 11.03.2025 року, а скаргу позивача - без задоволення; зазначене рішення позивач отримала особисто 29.05.2025 року, що не оспорюється сторонами, відлік місячного строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження у позивача розпочався 30.05.2025 року.
Суд ураховує усталену судову практику, яка вже тривалий час існувала до виникнення спірних правовідносин у цій справі, а також правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24, і зазначає, що останнім днем строку звернення до суду з позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень є 29.06.2025 року, тоді як позивач звернулася до суду з позовом 28.08.2025 року, тобто з пропущенням встановленого строку на три місяці.
Щодо аргументів представника позивача про те, що позивач не допустила тривалого необ?єктивного зволікання з поданням позовної заяви до суду, а тому поновлення строку звернення до суду, враховуючи тривалість строку, який було пропущено, не перешкоджатиме забезпеченню належного відправлення правосуддя та дотримання юридичної визначеності, то такі є безпідставними, адже, власне, поновлення строку звернення без поважних причин якраз і перешкоджатиме дотриманню юридичної визначеності.
Суд враховує, що представником позивача не наведено жодної поважної причини чому позивач не могла звернутись до суду з даним позовом у встановлений законом строк. Натомість, остання лише посилається на практику Європейського суду з прав людини.
Реалізація особою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб. У разі якщо особа, яка необґрунтовано і не дотримуючись такого порядку, самостійно позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Враховуючи викладене у сукупності, суд приходить висновку, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск установленого законом місячного строку звернення до суду з цим позовом та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст.240 КАС України, а саме - про залишення позову без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.122, 123, 171, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович