20 жовтня 2025 рокусправа № 380/10451/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, -
Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Західного офісу Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-25-005282-a від 13 травня 2025 року.
У позовній заяві позивачем наведено такі аргументи.
Повний деталізований перелік позицій, із зазначенням назв та технічних характеристик, надати у Додатку №2 до тендерної документації, яка була належним чином оприлюднена. а тому потенційні учасники мали повний доступ до достовірної та повної інформації про предмет закупівлі, що забезпечило дотримання принципів відкритості та добросовісної конкуренції. Вважає, що порушення про незазначенняназву товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, має формальний характер і не призвело до спотворення закупівлі чи обмеження конкуренції. Також зазначає, що затримка з наданням відповіді, яка мала місце в цій процедурі, була зумовлена об'єктивними обставинами - тимчасовою відсутністю уповноваженої особи, відповідальної за проведення процедури закупівлі. Крім того, позивач не погоджується з висновком моніторингу в частині твердження про відсутність у замовника права скасовувати раніше прийняті рішення, у тому числі - рішення про визначення переможця, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» не містить прямої заборони на скасування таких рішень замовником у разі виявлення невідповідностей чи помилок. Уважає, що зобов'язання щодо усунення виявлених порушень наведене в висновку моніторингу неможливо виконати, покликаючись на практику Верховного Суду - постанова від 05.03.2020 у справі №640/467/19.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що частина порушень позивачам визнана. Також, зазначає, що Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає можливості для замовника самостійно скасовувати прийняті ним рішення щодо визначення учасника переможцем закупівлі. Крім того уважає, що висновки у повній мірі відповідають нормам чинного законодавства та праовим позиціям Верховного Суду.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження.
11.07.2025 ухвалою суду справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 01.09.2025 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 06.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються наступні обставини.
25 лютого 2025 року позивачем було оголошено закупівлю електричної апаратури для комутування та захисту електричних кіл, ДК 021:2015:31210000-1: Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл.
За наслідками проведення процедури закупівлі договорів не укладалось.
За результатами моніторингу закупівель в розрізі стадій проведення процедури закупівлі складено висновок від 13.05.2025, в якому зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов'язує здійснити у встановленому законодавством порядку заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме передбачені нормами п.50 Особливостей №1178.
Крім того, у згаданому висновку зазначено, про вжиття заходів (зокрема, проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушень вимог пункту 14 Порядку №1082, пунктів 3, 24 та 54 Особливостей №1178 при розміщенні і оприлюдненні інформації про закупівлю.
Мотивами прийнятих заходів є те, що:
- під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів Замовником не зазначено інформації щодо назви товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, а також коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 14 Порядку №1082, пунктів 3 та 24 Особливостей №1178;
- під час проведення досліджуваної процедури закупівлі в електронній системі закупівель 26.02.2025 було оприлюднено звернення до Замовника щодо внесення змін до тендерної документації (перегляду технічних характеристик по позиції №45 Таблиці №1 Додатку 2). Водночас, відповідь на вищевказане звернення Замовником надано (оприлюднено в електронній системі закупівель) лише 13.03.2025 (на 15-тий день), чим порушено вимоги пункту 54 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178;
- тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації Замовника, однак, на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178, не була відхилена Замовником, а учасник був визначений переможцем тендеру (протокольне рішення уповноваженої особи Замовника про визначення переможця від 09.04.2025 №1).
- норми законодавства про публічні закупівлі не передбачають можливості для замовника самостійно скасовувати прийняті ним рішення щодо визначення учасника переможцем закупівлі, а також не містять підстав для повторного розгляду пропозиції учасника закупівлі після оголошення переможця закупівлі. Отже, повторний розгляд пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 (у зв'язку із виявленням невідповідностей умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації) суперечить вимогам пунктів 3 та 36 Особливостей №1178.
Змістом спірних правовідносин є відповідність спірного висновку критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, врахувавши наявні у справі докази та норми чинного законодавства, суд виходив з наступних мотивів.
Згідно положень ст.3 Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
У відповідності до положень ст.19 Основного Закону України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон України №2939-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Частиною першою статті 5 Закону України № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон України № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 3-7 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
На виконання даного пункту Кабінетом Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178, з наступними змінами та доповненнями, затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості № 1178).
Крім того, відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону України № 922-VIII, Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господаврства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01,07.2020 за № 610/34893, затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі.
Зміст позовної заяви та відзиву на позовну заяву вказує на те, що сторонами визнаються обставини допущення таких порушень:
- під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів Замовником не зазначено інформації щодо назви товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, а також коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 14 Порядку №1082, пунктів 3 та 24 Особливостей №1178;
- на звернення до Замовника щодо внесення змін до тендерної документації (перегляду технічних характеристик по позиції №45 Таблиці №1 Додатку 2), 26.02.2025 було оприлюднено, а Замовником відповідь надано (оприлюднено в електронній системі закупівель) лише 13.03.2025 (на 15-тий день), чим порушено вимоги пункту 54 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178:
- тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації Замовника, однак, на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178, не була відхилена Замовником, а учасник був визначений переможцем тендеру (протокольне рішення уповноваженої особи Замовника про визначення переможця від 09.04.2025 №1).
У відповідності до вимог ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, продовжується у цій частині, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Враховуючи те, що у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, наведені обставини не підлягають доказуванню.
Спірними у цій справі є обставини можливості для замовника самостійно скасовувати прийняті ним рішення щодо визначення учасника переможцем закупівлі та формулювання зобов'язань щодо усунення порушень.
Можливість для замовника самостійно скасовувати прийняті ним рішення щодо визначення учасника переможцем закупівлі відповідач пов'язує з порушенням пунктів 3 та 36 Особливостей №1178.
Так. у відповідності до п.36 Особливостей №1178, "Якщо була подана одна тендерна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначених замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкриває всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей, не проводить оцінку такої тендерної пропозиції та визначає таку тендерну пропозицію найбільш економічно вигідною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону.
Замовник розглядає таку тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п'ятої - дев'ятої, одинадцятої, дванадцятої, чотирнадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п'ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Якщо замовником встановлені інші, крім ціни, критерії оцінки відповідно до методики оцінки, після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну.
Якщо замовником застосовуються інші, крім ціни, критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага таких критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків.".
Зміст наведеного пункту вказує, що такий не містить прямої заборони щодо можливості замовника самостійно скасовувати прийняті ним рішення про визначення учасника переможцем закупівлі.
Інших норм, які б забороняли позивачу діяти у наведений спосіб законодавством не встановлено.
При цьому, у відповідності до положень ч.1 ст.19 Основного Закону України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Матеріалами справи підтверджується те, що позивачем було повернуто тендерну пропозицію учасника на етапі кваліфікації, з метою усунення механічної помилки при прийнятті рішення про визнання цього учасника переможцем тендеру.
Як наслідок, суд уважає, що позивач діючи у наведений спосіб, який не заборонений законодавством, мав на меті усунути допущені ним помилки, не допускав порушень вимог чинного законодавства.
У відповіності до ч.6 ст.8 Закону України № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Пунктом п'ятим абзацу першого частини сьомої цієї ж статті передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року, справа №640/467/19, зазначив:
"58. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
59. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
60. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення."
Крім того, чіткість та конкретизація зобов'язань щодо усунення порушень у висновку відповідатиме принципу “належного урядування».
Деталізуючи наведений принцип, суд звертає увагу, що у п.70 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.01.2012 року у справі “Рисовський проти України» зазначено: “Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).».
Зміст першого розділу висновку "Зобов'язання щодо усунення порушень законодавства у сфері державних закупівель" вказує на те, що позивача зобов'язано усунути порушення у порядку визначеному п.50 Особливостей №1178.
Згідно даного пункту замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;
5) подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.
У разі відміни відкритих торгів, продовжується у абзаці другому цього пункту, замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.
Оскільки позивачем повернуто тендерну пропозицію учасника на етапі кваліфікації, з метою усунення механічної помилки при прийнятті рішення про визнання цього учасника переможцем тендеру, про що зазначено у висновку, та розміщено звіт про результати проведення процедури закуплі (тендер не відбувся), сформовані зобов'язання про усунення порушення у порядку визначеному п.50 Особливостей №1178, не є чітко сформованими та можуть призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Відтак, висновок у цій частині не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Позов в цій частині підлгає до задоволення.
В іншій частині висновку порушень критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України не встановлено, а тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Щодо судового збору, то такий в силу положень ст.139 КАС України належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаужитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-25-005282-a від 13 травня 2025 року в частині зобов'язання здійснити у встановленому законодавством порядку заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме передбачені нормами пункту 50 Особливостей №1178.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (адреса: м.Львів, вул.Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Львівського міського комінального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: м.Львів, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) сплаченого судового збору у сумі 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович