20 жовтня 2025 рокусправа № 380/13089/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 13.10.2025, просить визнати протиправними дії щодо відмови у наданні інформації на адвокатський запит від 13 червня 2025 року №7/63/2025.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач без достатніх на те правових підстав не надав йому запитувану в адвокатському запиті інформацію щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним належним чином розглянуто запит. Зокрема, відповідач повідомив що за даними Системи електронного документообігу не надходили матеріали стосовно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, а враховуючи технологічні властивості ЄРДР, створити запитувану інформацію про порушені кримінальні провадження до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення неможливо. Крім того зазначив що не має повного доступу до ЄРДР.
Згідно із наявними у матеріалах справи доказами судом встановлено наступні обставини.
Позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом №7/63/2025 від 13 червня 2025 року, в яккому просив надати інформацію, чи вносились відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування, відносно військовослужбовця ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК України.
Листом за №12-09-49786вих-25 від 19.062025 відповідач повідомив позивача що враховуючи технологічні властивості Єдиного реєстру досудових розслідувань, створити запитувану інформацію про порушені кримінальні провадження до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення неможливо.
Також повідомлено, що за даними Системи електронного документообігу, зазначені у запиті матеріали на адресу відповідача не надходили.
Змістом спірних правовідносин є відповідність дій відповідача щодо відмови у наданні інформації на адвокатський запит критеріям правомірності, передбачених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам судом враховано наступні обставини та норми чинного законодавства.
У відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ст.59 Основного Закону України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 5076-VI).
Частиною першою статті 2 Закону України № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із положеннями п.1 ч.1 ст.20 Закону України № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що діяльність адвоката, у тому числі звернення з адвокатським запитом, є гарантією реалізації конституційного права особи на захист.
Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначаються Законом України "Про Державне бюро розслідувань" від 12 листопада 2015 року № 794-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 794-VIII).
Пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону України № 794-VIII передбачено, що Державне бюро розслідувань відповідно до покладених на нього завдань та у межах своєї компетенції здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань, на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, з наступними змінами та доповненнями, затверджено Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення № 298).
Як передбачено пунктом 1 глави 2 розділу І Положення № 298, власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора (далі - Власник).
Згідно із п.2 цієї ж глави володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора.
В силу положень пункту 4 глави 3 розділу І Положення № 298 право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають у тому числі:
керівники органів досудового розслідування, дізнання (за винятком посадових осіб, зазначених в абзаці шостому цього пункту) - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами проводиться досудове розслідування;
слідчі та дізнавачі (уповноважені особи інших підрозділів) органів Національної поліції, безпеки, Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро України, органів Бюро економічної безпеки України - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими посадовими особами проводиться досудове розслідування.
Наведені норми вказують на те, що доступ до відомостей, які містяться у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, для певних посадових осіб є обмеженим.
В матеріалах справи наявна відповідь позивачу від Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташовану у місті Полтава за №35896-25/15-02-2/33007-25/п від 23.07.2025 та Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.07.2025, які вказують на те, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні за №62024170020006066 від 07.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, у діях ОСОБА_2 (клієнта позивача), є Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташовану у місті Полтава.
Відповідачем чи його посадовими особами не проводилось досудове розслідування щодо клієнта позивача, він не мав доступу до відомостей внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які запитувались у адвокатському запиті, в силу положень пункту 4 глави 3 розділу І Положення № 298.
Зміст листа на адвокатський запит вказує на те, що позивача повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації, а тому його права відповідачем не порушувались.
Інші аргументи сторін не можуть бути покладені в основу судового рішення з урахуванням наведеного.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень відповідачем критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, при наданні відповіді на адвокатський запит позивача, а тому у задоволенні позову належить відмовити.
Щодо судових витрат, то, в силу положень ст.139 КАС України, такі належить присудити з позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович