20 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4721/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу Державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Відділу Державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову серія ОПШ №043195 від 17.06.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.04.2025 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення рейдової перевірки був зупинений належний йому на праві власності транспортний засіб МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу (клейову суміш) згідно видаткової накладної №329 від 17.04.2025. Під час перевірки було виявлено відсутність у водія товарно-транспортної накладної або іншого визначеного документа на вантаж, а також протоколу перевірки та адаптації тахографа. Водій пояснив інспектору, що товарно-транспортна накладна у нього відсутня, однак наявна видаткова накладна, що у розумінні статті 48 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) є альтернативним документом на вантаж. Причиною відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа є те, що даний транспортний засіб не обладнаний тахографом взагалі за своєю технологічною та заводською конструкцією.
Вказує, що за результатами перевірки того ж дня складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР №126618 (надалі - Акт перевірки), у якому зазначено про відсутність у водія на момент перевірки товарно-транспортної накладної або іншого визначеного документу на вантаж, а також протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
За результатами розгляду справи 17.06.2025 відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ043195 (надалі - Постанова) у розмірі 17000,00 грн.
Зазначає про протиправність вказаної Постанови, оскільки його не було повідомлено належним чином про дату, місце та час розгляду справи, не мав статус автомобільного перевізника, а був лише власником транспортного засобу. Натомість відповідачем не вчинено належних дій для з'ясування усіх обставин справи.
Наголошує, що автомобільним перевізником при перевезенні товару 23.04.2025 була ФОП ОСОБА_3 , якій належний йому на праві власності транспортний засіб МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 було передано у користування згідно договору оренди від 01.03.2024. Власником товару був водій ОСОБА_2 , оскільки зареєстрований, як суб'єкт господарювання та має відповідний основний вид економічної діяльності (47.52).
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає, що під час рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб МАЗ 533603-221, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу без оформлення документів передбачених автотранспортним законодавством. На вимогу державного інспектора водієм не були надані товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У зв'язку з чим, був складений Акт перевірки, зі змістом якого водій ознайомився під підпис та надав пояснення.
Вказує, що оскільки під час рейдової перевірки водієм не було надано примірника товарно-транспортної накладної на вантаж, згідно якої можна було б ідентифікувати особу автомобільного перевізника на розгляд справи 27.05.2025 було запрошено власника транспортного засобу відповідно до свідоцтва про реєстрацію - ФОП ОСОБА_1 , та водія транспортного засобу ФОП ОСОБА_2 27.05.2025 на розгляд справи ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не з'явились. Для з'ясування обставин справи розгляд справи було відкладено на 17.06.2025. Повідомлення про розгляд справи на 17.06.2025 (№480089/32/24-25 та №48090/32/24-25 від 28.05.2025) були направені на офіційні електронні адреси ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які зазначені в їх ЄДР, а тому такі особи вважаються належним чином повідомленими про дату, місце та час розгляду справи. На розгляд справи 17.06.2025 позивач не з'явився, однак відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
За результатами розгляду справи було винесено постанову №ОПШ 043195 від 17.06.2025, якою встановлено порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, та накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Зауважує, що 23.05.2025 від ФОП ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, з яких не можливо було встановити особу перевізника, договір про перевезення (який зазначено в поясненнях) до пояснень також додано не було. Позивач ні під час рейдової перевірки, ні під час розгляду справи не надав договір оренди транспортних засобів №01/03-24. При цьому, у наданій під час рейдової перевірки видатковій накладній на вантаж відсутня інформація щодо коду платника податку-отримувача товару, інформацію про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора, тому не може братися до уваги як документ про вантаж.
Звертає увагу, що оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію повна маса транспортного засобу МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 19,6 т., а тому такий транспортний засіб має бути обладнаний діючим та повіреним тахографом та мати протокол перевіки та адаптацію тахографу відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) та пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
14.07.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
23.04.2025 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварино, перевірено автомобіль МАЗ 533603-221, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.02.2020.
Згідно із актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР №АР126618 від 23.04.2025 виявлено порушення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - транспортний засіб масою понад 3,5 тонн не обладнано тахографом, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, а саме товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа. У графі пояснення водія про причини порушень вказано, що ФОП ОСОБА_2 не перевізник, а продавець. Факт ознайомлення зі змістом Акта підтверджується його особистим підписом (а.с. 12).
Відповідач 13.05.2025 направив на адресу позивача, а також ФОП ОСОБА_2 повідомлення про розгляд 27.05.2025 справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки 23.04.2025, однак поштове відправлення не було вручено позивачу та повернулося відправнику із відміткою про невручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 51-54).
Фізична особа підприємець ОСОБА_2 направив відповідачу письмові пояснення, згідно яких 23.04.2025 керував транспортним засобом МАЗ із державним номером НОМЕР_1 . Під час рейдової перевірки пояснив інспектору, що не є перевізником, а водієм та продавцем товару - клеєвої суміші, на підтвердження чого надав видаткову накладну №329 від 17.04.2025. Перевезення здійснював «Дмтрієви», з яким уклав договір на перевезення. Стосовно відсутності тахографа пояснив, що автомобіль є старим, тому такий встановити неможливо. Однак вказані пояснення були проігноровані (а.с. 55).
28.05.2025 відповідач на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ФОП ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що були зазначені ними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направив повідомлення про розгляд справи 17.06.2025 згідно отриманого Акта перевірки (а.с. 56-59).
17.06.2025 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийняла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №OПШ 043195 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", згідно якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17000 грн (а.с. 11).
02.07.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом про надання йому копій матеріалів справи (а.с. 16).
У відповідь на вказаний запит відділ державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті листом №2778/32/23-25 від 07.07.2025 надав завіренні копії матеріалів справи, які стали підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ФОП ОСОБА_1 . Також повідомив, що копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043195 від 17.06.2025 була направлена у Законом передбачений строк (а.с. 17).
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 27.09.2024 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з такими видами економічної діяльності: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (а.с. 49).
ОСОБА_1 08.02.2008 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з такими видами економічної діяльності: 7.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.34 Оптова торгівля напоями; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (а.с. 50).
01.03.2024 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди транспортних засобів №01/03-24, згідно якого останній передано в оренду транспортний засіб марки МАЗ 533603-221, державний номерний знак НОМЕР_3 . Термін оренди визначено з 01.03.2024 до 28.02.2026. Розмір орендної плати визначено у сумі 2000,00 грн на місяць. Вказаний транспортний засіб передано у користування орендарю згідно акта прийому-передачі №1 від 01.03.2024 (а.с. 18-22).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, із такими видами економічної діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.34 Оптова торгівля напоями; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 77.12; Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
23.04.2025 між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір на разове перевезення з наступними умовами: дата і час перевезення - 23.04.2025 приблизно з 11-00 год; авто - МАЗ (номерний знак НОМЕР_1); вид вантажу та його кількість - клейова суміш (40 шт); маршрут - Кропивницький - Олександрівка; протяжність маршруту - 50 км; водій - ОСОБА_2 ; вартість винагороди за послугу з перевезення - 3500 грн (а.с. 23).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом №2344-III.
Згідно з частиною 7 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).
Згідно з пунктом 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пункт 4 Положення №103 передбачає, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
За приписами пунктів 13 - 15 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктами 25, 27 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2025 під час проведення перевірки посадовими особами відповідача зупинено транспортний засіб марки МАЗ 533603-221, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.02.2020.
За результатами перевірки складено Акт перевірки, відповідно до якого встановлено порушення позивачем статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови 17.06.2025 №OРШ 043195 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 цього ж Закону.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Законом №2344-ІІ передбачена відповідальність у виді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
Так, згідно зі статтею 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Разом з тим, за змістом частини 1 статті 33 Закону №2344-ХІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 50 Закону №2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з пунктами 3.1-3.2 пункту 3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила №363) договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.
Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.
За текстом підпункту 10.1 пункту 10 Правил №363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
Підпунктом 10.10 пункту 10 Правил №363 за домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора).
Згідно із підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
У разі виробництва та/або введення в обіг сировини, отриманої в результаті забою сільськогосподарських тварин (парнокопитних та інших копитних), товарно-транспортна накладна має містити відомості про ідентифікацію тварин, що підтверджують зв'язок між тушами, напівтушами, четвертинами, відрубами та шматками м'яса і твариною або групою тварин, від яких їх було отримано.
У разі перевезення харчових продуктів тваринного походження товарно-транспортна накладна має містити відомості про умови їх зберігання (температурний режим).
Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.
Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.
Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги".
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.
У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.
Таким чином, статус перевізника може підтверджуватися, зокрема, договором про перевезення вантажу, накладними (товарно-транспортними накладними), квитанціями тощо.
Відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах.
Проте, автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Аналогічний висновок узгоджено з правовою позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №600/1407/22-а, від 12.10.2023 у справі №280/3520/22 та від 24.01.2025 №520/11723/23.
Отже, системний аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка передбачена положеннями частини першої статті 60 Закону №2344-III, застосовується лише до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Згідно із пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Тобто, за положеннями ПДР власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, лише передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Згідно наявної у матеріалах справи копії видаткової накладної №329 від 17.04.2025 вбачається, що одержувач товару є ФОП ОСОБА_4 . Водночас, у графі постачальник відомості відсутні, як і підпис у графі «відвантажив» (а.с. 13).
Водій ОСОБА_2 під час перевірки пояснив, що він не перевізник товару, а продавець.
Крім цього, 23.04.2025 ФОП ОСОБА_2 направив відповідачу письмові пояснення, згідно яких 23.04.2025 керував транспортним засобом МАЗ із державним номером НОМЕР_1 . Зазначив, що під час рейдової перевірки пояснив інспектору, що не є перевізником, а водієм та продавцем товару - клеєвої суміші, на підтвердження чого пред'явив інспектору видаткову накладну №329 від 17.04.2025. Перевезення здійснював згідно укладеного договору на перевезення (а.с. 55).
Варто зауважити, що ФОП ОСОБА_5 не був зазначений як автомобільний перевізник у видатковій накладній, яку надано відповідачу водієм ОСОБА_2 під час перевірки, а інших доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу, як автомобільний перевізник, відповідачем не надано.
Отже, ОСОБА_1 є лише власником транспортного засобу МАЗ із державним номером НОМЕР_1 .
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскільки під час рейдової перевірки водієм не було надано примірник товарно-транспортної накладної на вантаж за якою можна було б ідентифікувати особу автомобільного перевізника на розгляд справи 27.05.2025 було запрошено власника транспортного засобу відповідно до свідоцтва про реєстрацію (ФОП ОСОБА_1 ) та водія транспортного засобу (ФОП ОСОБА_2 ), для надання відомостей про автомобільного перевізника. Для з'ясування обставин справи розгляд справи було відкладено на 17.06.2025. Оскільки на розгляд справи 17.06.2025 ні ФОП ОСОБА_2 ні ФОП ОСОБА_1 не з'явились, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043195 від 17.06.2025 було винесено за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач під час розгляду матеріалів справи та прийняття спірної постанови за цим розглядом не встановив у спірному перевезенні статус ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , а також дійсного перевізника у цих правовідносинах, натомість лише обмежився зазначенням про порушення позивачем статті 48 Закону №2344-III згідно Акта від 23.04.2025 AP 126618.
Та обставина, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , має значення для з'ясування питання законності його користування для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за порушення вимог статті 48 Закону №2344-III.
Суд зауважує, що автомобільний перевізник визначається на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.
Натомість, в обсязі встановлених обставин у цій справі відповідач зосередив свою увагу лише на реєстраційних документах на транспортний засіб позивача та відомостях Акта щодо відсутності передбачених законодавством документів, внаслідок чого застосував адміністративно-господарський штраф щодо особи, причетність якої до перевезення вантажу не підтверджена належними доказами.
У постанові Верховного суду від 19.10.2023 у справі №640/27759/21 зазначено, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника. Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника)подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Натомість нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися, на думку Верховного Суду, із розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв'язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.
Так, позивач долучив до позовної заяви копію договору оренди транспортних засобів №01/03-24 від 01.03.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , згідно якого останній передано в оренду транспортний засіб марки МАЗ 533603-221, державний номерний знак НОМЕР_3 . Термін оренди визначено з 01.03.2024 до 28.02.2026.
Крім цього, позивач надав суду копію договору на разове перевезення від 23.04.2025, який укладено між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 з наступними умовами: дата і час перевезення - 23.04.2025 приблизно з 11-00 год; авто - МАЗ (номерний знак НОМЕР_3 ); вид вантажу та його кількість - клейова суміш (40 шт); маршрут - Кропивницький - Олександрівка; протяжність маршруту - 50 км; водій - ОСОБА_2 ; вартість винагороди за послугу з перевезення - 3500 грн.
Також вказав, що був позбавлений надати відповідні документи відповідачу, як на момент проведення перевірки, оскільки не був перевізником у цьому перевезенні, так і під час розгляду справи, оскільки не був належним чином повідомлений про дату час такого розгляду.
З цього приводу суд зазначає, що пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З аналізу викладеного законодавства убачається, що Порядком №1567 установлено обов'язок органу державного контролю повідомити автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка уповноваженої особи автомобільного перевізника на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.
При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, від 14.12.2023 у справі №280/1426/20, від 21.12.2023 у справі №560/11763/22, від 06.06.2024 у справі №340/1617/22.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2025 направив на адресу позивача, а також ФОП ОСОБА_2 повідомлення про розгляд 27.05.2025 справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки 23.04.2025, однак поштове відправлення не було вручено позивачу та повернулося відправнику із відміткою про причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Розгляд справи було відкладено на 17.06.2025
28.05.2025 відповідач на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була зазначена ним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направив повідомлення про розгляд справи 17.06.2025 згідно отриманого Акта перевірки.
Враховуючи зазначення позивачем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , що ним не спростовується, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений пунктом 26 Порядку №1567.
Також суд зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Оскільки надана на перевірку видаткова накладна №329 від 17.04.2025 не містить інформацію про перевізника; відомості про перебування водія ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем відсутні; на момент перевірки ОСОБА_2 вказав, що є продавцем товару, а не перевізником і доставляє його одержувачу; на підтвердження законності користуванням транспортним засобом водій надав лише свідоцтво про його державну реєстрацію, тому надані позивачем до позову вищенаведені документи - договір оренди транспортних засобів №01/03-24 від 01.03.2024 та договір на разове перевезення від 23.04.2025, є взаємопов'язаними із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки, а отже оцінюються судом із розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів.
З урахуванням встановлених обставин та наведених вище норм правового регулювання суд зауважує, що обов'язок забезпечення наявності у водія передбачених статтею 48 Закону №2344-III документів належить автомобільному перевізнику та ця вимога є обов'язковою для тих суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) на договірних умовах із замовником послуги за плату незалежно від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про здійснення відповідачем достатніх та вичерпних заходів, спрямованих на встановлення особи правопорушника - автомобільного перевізника.
Отже суд, приходить до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що автомобільний перевізник в спірних правовідносинах був саме позивач.
У свою чергу, висновок відповідача щодо допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем, як автомобільним перевізником, не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесеної постанови №OПШ 043195 від 17.06.2025, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн., сплачений ним при поданні позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу Державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія №OПШ 043195 від 17.06.2025 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, буд 102, ЄДРПОУ 39816845).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК