20 жовтня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/5862/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Центру надання адміністративних послуг Соколівської сільської ради Кропивницького району (вул.Шевченка, 68, с.Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27641) про визнання відмови протиправною,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Центру надання адміністративних послуг Соколівської сільської ради Кропивницького району та просить суд:
- визнати протиправною відмову Соколівського ЦНАП у реєстрації мого місця проживання за адресою АДРЕСА_2 , зокрема з посиланням на пункт 87 підпункт 7 Постанови КМУ № 265, та зобов'язати Соколівський ЦНАП здійснити реєстрацію, оскільки за цією адресою знаходиться об'єкт, який фактично та юридично є житловим приміщенням;
- зобов'язати Соколівський ЦНАП здійснити реєстрацію мого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що є власником частини житлового будинку, як приватної спільної часткової власності (1/2) за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.06.2006, реєстраційний номер 15142084, де об'єкт зареєстрований як "житловий будинок, незавершений будівництвом". Термін "житловий" підтверджує призначення будинку для постійного проживання. Договір купівлі продажу недобудованого будинку та земельної ділянки від 09.09.2003, посвідченого державним нотаріусом. Вказує, що 07.08.2025 звернулася до Соколівського ЦНАП із заявою про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою, подавши документи, передбачені ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003, зокрема паспорт та витяг, з Державного реєстру речових прав. У реєстрації місця проживання було відмовлено через відсутність акта введення будинку в експлуатацію, так як відповідно до постанови КМУ №265, пункт 87.7 - об'єкт нерухомого майна не належить до житла, що зафіксовано у листі Соколівського ЦНАП від 07.08.2025 та Соколівської сільської ради від 20.08.2025 № 03-31/1152. Натомість, позивач вказує, що її чоловіка ОСОБА_2 та дитину ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 у 2006 та 2009 роках, що свідчить нерівне застосування норм.
Вважаючи відмову у реєстрації місця проживання протиправною , позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідач заперечуючи проти позову подав відзив та зокрема вказує, що Відповідно до статті 6 Житлового кодексу України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється. Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Зважаючи на те, що житловий будинок у якому позивач бажає зареєструвати місце проживання незавершений будівництвом, а тому реєстрація місця проживання у вказаному приміщенні суперечить чинному законодавству.
Позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є співвласником (1/2) недобудованого будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2003 року, що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.19,20).
07.08.2025 позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг Соколівської сільської ради із заявою (за Формою затвердженою ПКМУ від 07.02.2022 №265) про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.56).
За результатами розгляду заяви у реєстрації місця проживання відмовлено на підставі п. 87.7 Постанови КМУ від 07.02.2022 №265, про що свідчить службова відмітка адміністратора ОСОБА_4 на зворотному боці заяви позивача.
Не погодившись з вказаною відмовою позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлення порядку надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг, врегульовано Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року № 1871-IX (далі - Закон №1871-IX).
Відповідно до пунктів 5, 12 ч. 1 ст. 2 Закону №1871-IX, житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону №1871-IX порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 6 ст. 5 Закону №1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1871-IX у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).
Статтею 12 Закону №1871-IX визначено випадки відмови у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи, зокрема, пунктом 7 частини 1 передбачена відмова у разі якщо за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла.
На виконання вимог Закону №1871-IX постановою КМУ від 7 лютого 2022 р. №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок №265).
Пункт 87 Порядку №265 також передбачає випадки відмови у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи, зокрема, підпунктом 7 пункту 87 передбачена відмова у разі якщо за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла.
У справі, яка наразі розглядається судом, саме вказана обставина стала підставою для відмови позивачеві у реєстрації місця проживання.
Отже, спірним є питання щодо можливості визначення статусу приміщення у якому позивача має намір зареєструватись, як "житло" в розумінні положень Закону №1871-IX та Порядку №265.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 Цивільного кодексу України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Разом з тим, слід враховувати, що відповідно до частин 2 та 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Отже, для реєстрації місця проживання об'єкт повинен бути визнаний житловим приміщенням. Але житлом вважається лише те, що здано в експлуатацію, має відповідні документи, і повністю відповідає будівельним та санітарним нормам. Недобудований будинок, навіть якщо він виглядає готовим, не вважається житлом відповідно до Житлового кодексу України (стаття 6).
Юридично такий об'єкт - це споруда, що зведена (або зводиться) на спеціально відведеній земельній ділянці з дозволом і проєктом, але яка ще не введена в експлуатацію.
Доводи наведені позивачем у позовній заяві та долучені письмові докази, не змінюють юридичного статусу об'єкту, як "незавершеного будівництвом", а тому вказаний об'єкт не може вважатись "житлом" в розумінні в розумінні положень Закону №1871-IX та Порядку №265, оскільки це суперечить положенням Цивільного кодексу України та Житлового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Центру надання адміністративних послуг Соколівської сільської ради Кропивницького району.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК