про повернення позовної заяви
20 жовтня 2025 року Київ № 320/45952/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області Департаменту патрульної поліції МВС України в Київській області
провизнання протиправною та нечинною постанови, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, Департаменту патрульної поліції МВС України в Київській області, в якому просив суд:
«- відповідно до вимог ст.ст 251,280 КУпАП, належно оцінити заяву ОСОБА_1 до Відповідача 1(ВП №3) від 31.07.2025 р./ вх. № С-12236/6868 / для вирішення питання про відкриття досудового розслідування злочину проти ТЗ Позивача, так і по справі про адміністративне правопорушення начебто скоєне Позивачем 02.08.2025 р. якого він не вчинив, так як ТЗ Позивача із-за поломки двигуна на паркування в зазначеному в Постанові місці ставила інша особа, а в самій Постанові Серія ББА № 117807 від 02.08.2025 р. відсутні будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті;
- Прийняти рішення по задоволенню адміністративного позову ОСОБА_1 від 27.08.2025 р,. та скасувати протиправну Постанову про адміністративне правопорушення серії ББА № 117807 від 02.08.2025р., за якою ОСОБА_1 протиправно притягнуто до відповідальності за порушення ч.3 ст. 122 КУпАП;
- Визнати протиправними Дії (бездіяльність) Відповідача 1 (ВП №3) в лиці участкового інспектора Ярошенка Л.О. щодо неналежного розгляду звернення Скаржника від 31.07.2025 р. у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 із-за низького професійного рівня особисто не був готовий професійно використовувати науковий потенціал, який мається в Україні по експертному дослідженню спільно із слідчим та перевірці автобуса Богдан А 20110, Євро-3 /ТЗ/ категорії М3 який належить ОСОБА_1 та проти якого був скоєний злочин, що належно не розслідувався;
- Зобов'язати Відповідача 1 (ВП №3 ) вчинити певні дії по розслідуванню злочину по пошкодженню ТЗ Позивача згідно заяви Позивача від 31.07.2025 року,(вх. № С-12236/6868) так як, із за протиправних дій інспекторів ДПП ВП №3 та бездіяльності Участкового інспектора ДПП Ярошенка Л.О. який із-за низького професійного рівня особисто не був готовий професійно досліджувати спільно із слідчим факт вандалізму та пошкодження автобуса Богдан А 20110, Євро-3 /ТЗ/ категорії М, та належно у відповідності вимог передбачених КК України проводити розслідування зазначеного злочину по зверненню Позивача;
- Зобов'язати ВП №3 провести службове розслідування та вияснити реальну причину винесення протиправної Постанови про адміністративне правопорушення серії ББА № 117807 від 02.08.2025р., за якою ОСОБА_1 протиправно притягнуто до відповідальності за порушення ч.3 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу з огляду на докази того, що ТЗ Позивача із-за поломки двигуна паркувався в зазначеному в Постанові місці зовсім іншою особою, зважаючи на те, що Позивач є власником майна(ТЗ).».
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, суд враховує таке.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
У пункті 3 частини першої статті 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно з яким - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
За пунктом 5 частини першої статті 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Главою 2 розділу І «Загальні положення» КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються, серед іншого, постанова про адміністративне правопорушення серії ББА № 117807 від 02.08.2025р., за якою ОСОБА_1 протиправно притягнуто до відповідальності за порушення ч.3 ст. 122 КУпАП.
Так, відповідно до абц. 1 п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
При цьому відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є серед іншого і протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином складання протоколу (акту) є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення чи акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що є предметом оскарження у даній справі, не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
З встановленого вбачається, що дана адміністративна справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.
При цьому, суд зазначає, що позивач об'єднав позовні вимоги щодо оскарження дій ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області про неналежний розгляд заяви позивача, які відповідно до вимог ст. 20 КАС України мають вирішуватись окружним адміністративним судом.
Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги, виключна підсудність яких визначена за різними судами, а отже їх розгляд не може бути об'єднаний в одному провадженні.
Згідно з ч.5 ст.172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Варто відмітити, що цей адміністративний позов не містить пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави виникнення та мають різне нормативне регулювання. При цьому, такі позовні вимоги не є похідними одна від одної.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. КАС України 169 якщо позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 КАС України), суд повертає позивачеві позовну заяву разом з доданими до неї документами.
Оскільки позивачем у позові заявлено вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, застосування статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України щодо роз'єднання позовних вимог, є неможливим.
Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 9901/285/21.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Керуючись пункту 6 частини 4 статті 169, статтею 248 КАС України, суддя Київського окружного адміністративного суду -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, Департаменту патрульної поліції МВС України в Київській області про визнання протиправною та нечинною постанови, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позабавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.