про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48744/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ТД СПЕЦТРАНС» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а, електронна адреса: kyivobl.official@tax.gov.ua), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якій просить суд:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 грудня 2024 р. №12153115/35916864 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04 жовтня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 грудня 2024 р. №12153118/35916864 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 08 жовтня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 грудня 2024 р. №12153120/35916864 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 10 жовтня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 04 жовтня 2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» датою їх подання на реєстрацію;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 08 жовтня 2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» датою їх подання на реєстрацію;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 10 жовтня 2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» датою їх подання на реєстрацію.
В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що предметом даного спору є дії щодо реєстрації податкової накладної.
Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 04 грудня 2024 року.
В той час, як до суду звернувся 29 вересня 2025 року.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи дотримання строків на звернення до суду представник позивача зазначив, що у січні 2025 року бухгалтера товариства мобілізували, а директор не має бухгалтерської освіти і ніколи не працював з базою даних.
Проте, суд критично ставиться до відповідної позиції представника позивача з огляду на наступне.
Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Сучасна судова практика сформувала такі критерії «поважності» причин пропуску строку на звернення до суду: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17).
Також, суд має враховувати наступні підходи ЄСПЛ до поновлення строків: 1) поновлення пропущеного строку є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, 6) враховувати можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, поновлення строку - це виняток з загального правила, тому потребує докладного обґрунтування.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).
Відповідно, доводи представник позивача про те, що у січні 2025 року бухгалтера товариства мобілізували, а директор не має бухгалтерської освіти і ніколи не працював з базою даних, носять виключно суб'єктивний характер та пов'язані з внутрішніми проблемами товариства та не можуть вважатися «поважними» причинами пропуску строку на звернення до суду.
Тому, за даних обставин суд визнає неповажними причини пропуску строку на звернення до суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права з підтверджуючими доказами.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.