про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 року м. Київ № 320/51259/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані матеріали за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ТЦК Дніпровського району м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ТЦК Дніпровського району м. Києва, в якому просить суд :
визнати дії посадових осіб ТЦК Дніпровського району м. Києва щодо затримання та утримання ОСОБА_2 незаконними.
Визнати протиправним проведення військово-лікарської комісії без повного медичного обстеження.
Витребувати з ТЦК копію медичного висновку (акта ВЛК) щодо ОСОБА_2 .
Зобов'язати ТЦК направити ОСОБА_2 на повторне комплексне медичне обстеження до вищої ВЛК.
Зупинити всі мобілізаційні дії щодо ОСОБА_2 до набрання законної сили рішення суду.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зауважує, що під «змістом позовних вимог» розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, як і суб'єктний склад учасників справи, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має також бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
У позовній заяві у якості одного з відповідачів заявлений ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), натомість суд звертає увагу, що такого органу в системі органів комплектування та соціальної підтримки не існує, а за кодом ЄДРПОУ 37500733 згідно відповіді на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована юридична особа Територіальний центр соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва, тобто орган, що здійснює надання соціальної допомоги осіб похилого віку (інвалідів).
Відтак, з метою можливості ефективного судового захисту, слід уточнити належних відповідачів по справі.
В силу приписів пункту четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Суд зауважує, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, при цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.
Тобто, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини, а обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
При цьому, суд констатує, що позовна заява не містить ані належного фактичного обґрунтування (зі змісту позову суду не є зрозумілим чи є позивач військовозобов'язаним, чи перебуває на військовому обліку, чи проходив позивач військово- лікарську комісію (якщо так чи було складено відповідну постанову/довідку за результатами проходження такої), ані належного нормативно-правового обґрунтування, а саме зазначення конкретних норм права, які порушив відповідач (відповідачі) відносно позивача.
Також з прохальної частини позову вбачається, що позивач просить суд зупинити всі мобілізаційні дії щодо ОСОБА_2 до набрання законної сили рішення суду, проте суд звертає увагу позивача, що обраний ним спосіб захисту не відповідає способам захисту порушених прав, встановлених статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а є по своїй суті вимогою, яку слід розглядати як складову заяви про забезпечення позову.
Щодо вимоги позивача про витребування у відповідача копії медичного висновку, суд зазначає наступне.
Стаття 160 Кодексу регулює вимоги до позовної заяви, яка має відповідати положенням цієї статті, та в якій не міститься жодного положення щодо того, що в позовній заяві окрім викладу вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування, можливо заявляти будь-які клопотання (заяви) тощо.
У той же час, положеннями частини п'ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Натомість, позивачем вказані вимоги процесуального закону залишені поза увагою.
Відтак, позивач має звернутися до суду із питаннями про витребування доказів, оформивши його окремим клопотанням (заявою) до суду у письмовій формі із наданням належного обґрунтування щодо необхідності витребування таких доказів.
Частиною другою статті 160 цього Кодексу передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У порушення вказаних вимог, позивачем не надано документів, що посвідчують особу позивача та доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові.
Відтак, наведені обставини вказують на невідповідність на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із визначенням належних відповідачів по справі, та із достатнім фактичним та нормативно-правовим обґрунтування заявленим вимогам, із наданням відповідних доказів таким обставинам що відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема із уточненням належного відповідача по справі;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали особі, що подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.