17 жовтня 2025 року справа №320/23557/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа -підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1019/26-15-33-17-26/2986602952 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №225124024;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №220124024;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №223724024;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №222824024;
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №227424024 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №230024024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №221924024;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №221124024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем безпідставно, всупереч наданих повноважень, за відсутності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства України, що підтверджується належними доказами. Позивач зазначає, що з огляду на анулювання 30.06.2020 реєстрації позивача платником єдиного податку відповідач встановив, що позивач в період, який був предметом перевірки (2020-2023), лише з 01.01.2020 до 30.06.2020 був платником єдиного податку, а в інший період - з 01.07.2020 до 31.12.2023 - був платником податку на доходи фізичних осіб на загальних умовах. Стверджує, що рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податкового боргу у позивача не було, відповідно, підстави для виключення позивача з реєстру платника єдиного податку відсутні. Також, наголошено на відсутності у контролюючого органу повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Крім того, позивач акцентує увагу на тому, що контролюючим органом було порушено процедуру проведення перевірки, відповідачем не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
В подальшому позивачем усунуто недоліки позовної заяви. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на правомірність оскаржуваних рішень та просив відмовити в позові в повному обсязі.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якій, останній зазначив, що заперечення відзиву не спростовують ключових доводів позовної заяви, щодо протиправності та необхідності скасування оскаржуваних позивачем рішень відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.
Протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до розгляду справу по суті.
В подальшому представник позивача подав до суду заяву в якій просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Також, представник відповідача подав до суду клопотання в якому розгляд клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження залишив на розсуд суду. У зв'язку з поданими клопотаннями та на підставі ст.194 КАС України суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 01.02.2019 за №20650000000056476 в Дарницькій районній в м. Києві державній адміністрації.
Станом на 25.11.2024 позивач перебуває на обліку в ДПІ в Дарницькому районі ГУ ДПС у м. Києві.
На підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 ПК України, податковим органом було проведено камеральну перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування.
За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування № 1036/26-15-33-17-11/ НОМЕР_1 від 11.06.2020 (далі - Акт).
ГУ ДПС у м. Києві було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме, наявність боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (з 01.01.2020 по 01.06.2020).
Акт було відправлено поштою 11.06.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0101131953446 на податкову адресу платника: АДРЕСА_1 . Проте, конверт був повернутий до ГУ ДПС у м. Києві 13.07.2020 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Керуючись п. 299.10, п. 299.11 ст. 299 ПК України на підставі Акту № 1036/26-15-33-17-11/ НОМЕР_1 від 11.06.2020 за недотримання платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 вимог п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №1019/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку з 30.06.2020 ФОП ОСОБА_1 .
Рішення було відправлено позивачу поштою 30.06.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0101131954850 на податкову адресу платника: АДРЕСА_1 . Проте, конверт був повернутий до ГУ ДПС у м. Києві 03.08.2020 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
В подальшому, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, п.2 ст.13 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДПС у м. Києві від 03.10.2024 №6628-П податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2020 по 31.12.2023.
За результатами проведення перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 №131054/Ж5/26-15-24-02-04/ НОМЕР_1 від 06.12.2024 року (далі - акт перевірки).
Акт перевірки було відправлено поштою 06.12.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600990708522 на податкову адресу платника: АДРЕСА_1 . Проте, конверт був повернуто до ГУ ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Так, перевіркою встановлено наступні порушення:
-пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49 та п. 177.5, ст.177 ПК України, а саме не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020, 2021, 2022, 2023 роки;
-п.п. 73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України, а саме, не надано до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації;
-п. 177.1, п. 177.2 ст.177 ПК України - не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1910475,00 грн, в т.ч. по періодах: з 01.07.2020 по 31.12.2020 - 0,00 грн; 2021 рік - 472506,67 грн; 2022 рік - 561600,00 грн; 2023 рік - 876368,88 грн.;
-п.16 прим. 1 підр. 10 розд. XX ПК України- не нараховано та не сплачено військового збору у розмірі - 159 206,30 грн. в т.ч. по періодах: з 01.07.2020 по 31.12.2020 - 0,00 грн; 2021 рік - 39375,56 грн; 2022 рік - 46800,00 грн; 2023 рік - 73030,74 грн;
-ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, а саме звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2020 рік подано за невстановленою формою;
-абз.1 ч. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасна сплата нарахованих сум єдиного внеску протягом 2019-2020 років;
-п. 181.1 ст.181, п.183.2, п.183.4 ст.183, ст.187, п.201.8. ст.201 ПК України платником податків ОСОБА_1 не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 752 641грн, а саме по періодах: за 2021 рік у сумі 154898 грн в т.ч. по періодах: листопад 2021 р. - 50812 грн, грудень 2021 р. - 104086 грн; за 2022 рік у сумі 624000 грн в т.ч. по періодах: січень 2022 р. - 18864 грн, лютий 2022 р. - 93134 грн, березень 2022 р. - 0 грн, квітень 2022 р. - 16332 грн, травень 2022 р. - 31252 грн, червень 2022 р. - 37510 грн, липень 2022 р. - 39381 грн, серпень 2022 р. - 67625 грн, вересень 2022 р. - 71177 грн, жовтень 2022 р. - 41971 грн, листопад 2022 р. - 35453 грн, грудень 2022 р. - 171301 грн; за 2023 рік у сумі 973743 грн в т.ч. по періодах: січень 2023 р. - 37794 грн, лютий 2023 р. - 51422 грн, березень 2023 р. - 60367 грн, квітень 2023 р. - 67495 грн, травень 2023 р. - 46503 грн, червень 2023 р. - 40198 грн, липень 2023 р. - 82197 грн, серпень 2023 р. - 50880 грн, вересень 2023 р. - 54662 грн, жовтень 2023 р. - 67308 грн, листопад 2023 р. - 63498 грн, грудень 2023 р. - 351419 грн;
-п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПКУ, в частині ненадання документів на перевірку.
13.01.2025 року Головне управління ДПС у м. Києві винесло наступні податкові повідомлення-рішення:
- №225124024 за не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020, 2021, 2022, 2023 роки на суму штрафних санкцій в розмірі 1360,00 грн;
- №223724024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2388094,44 грн, яка складається з сум за податковими зобов'язаннями 1910475,55 грн та за штрафними санкціями 477618,89 грн;
- №222824024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 199007,88 грн, яка складається з сум за податковими зобов'язаннями 159206,30 грн та за штрафними санкціями 39801,58 грн;
- №221924024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 2190801,25 грн, яка складається з сум за податковими зобов'язаннями 1752641 грн та за штрафними санкціями 438160,25 грн;
- №221124024, яким за не надання на перевірку документів за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн;
- №220124024, яким за не надання відповіді на письмовий запит за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 застосовано штрафні санкції у сумі 7100 грн;
та
- рішення №227424024 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму 170,00 грн;
- рішення №230024024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 3858,06 грн.
Всі рішення були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0101141678451 на податкову адресу платника: АДРЕСА_1 . Проте, конверт був повернуто до ГУ ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Позивач не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями Головного управління ДПС в м Києві, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує норми права, які чинні станом на час їх виникнення та звертає увагу на таке.
За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, усі оскаржувані рішення фактично ґрунтуються на тому, що відповідачем було анульовано реєстрацію позивача платником єдиного податку і подальше після цього продовження позивачем декларування своїх доходів як платником єдиного податку оцінено відповідачем як порушення порядку декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб, та пов'язаних з цим інших податків та зборів. Таким чином суду необхідно дослідити факт правомірності прийняття відповідачем рішення про анулювання, а усі інші висновки Акту перевірки та відповідно оскаржувані Рішення є похідними від Рішення про анулювання.
Отже, щодо прийняття оскаржуваного рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1019/26-15-33-17-26/2986602952 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку суд зазначає наступне.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначаються Главою 1 Розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
У пункті 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Як визначає п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України до другої групи платників єдиного податку належать: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
-не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
-обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За приписами п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, у разі:
-подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом;
- в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
-припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
-у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу;
-якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
-якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу;
-набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями п. 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За приписами ч. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підп. 298.2.3 п. 298.2 та підп.298.8.6 п.298.8 ст. 298 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У п. 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Абзац перший п. 86.7 ст. 86 ПК України встановлює, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування. У ході перевірки встановлено порушення умов перебування позивача на спрощеній системі оподаткування - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз.3 п.59.1 ст.59 ПК України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, вказаний висновок зроблено виключно на підставі інформації АІС «Податковий Блок», станом на 01.06.2020 борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 7134,40 грн.
Результати проведеної ГУ ДПС у м. Києві перевірки позивача щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування оформлено Актом камеральної перевірки від 11.06.2020 №1036/26-15-33-17-11/2986602952.
Відтак, перевіркою встановлено порушення абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
У свою чергу, згідно з нормами абз. 3 п. 299.10 ст. 299 розділу XIV ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 299 ПК України.
Отже, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Так, в абз. 3 п. 299.10 ст. 299 і пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 розділу XIV ПК України встановлені випадки, коли реєстрація платником єдиного податку може бути анульована, а порядок, або спосіб дій, контролюючого органу визначений в п. 299.11 ст. 299 ПК України, в якому зазначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Тому, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1465/17.
Водночас, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій, є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Тобто, контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) у випадку наявності підстав, прийняття рішення про анулювання реєстрації, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, від 16.04.2018 у справі № 808/657/16, від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17, від 19.04.2019 у справі № 822/2037/18, від 05.10.2021 у справі № 815/1764/16, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.
Втім, за даних обставин, ГУ ДПС у м. Києві була проведена перевірка позивача щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування та за її результатами складено Акт камеральної перевірки від 11.06.2020 №1036/26-15-33-17-11/2986602952. Таким чином, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України документальну перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було.
Також, суд, дослідивши матеріали справи, звертає увагу на таке.
Як вже зазначалось раніше у п. 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається Акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі, вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Абзац перший п. 86.7 ст. 86 ПК України встановлює, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу стало відомо про Акт камеральної перевірки від 11.06.2020 лише після отримання 08.04.2025 Рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку. А сам Акт камеральної перевірки був отриманий позивачем 25.04.2025 у відповідь на запит позивача Відповідачу. До копії акту камеральної перевірки Відповідачем було додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101131953446 з копією відповідного поштового відправлення.
При дослідженні вищезазначених документів, суд зазначає, що останнім неможливо встановити ані причини повернення, ані дати повернення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101131953446.
Із змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101131953446 слідує, що воно надіслано на адресу: АДРЕСА_2 .
Однак, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.06.2020 місцезнаходженням позивача зазначено Україна, 02140, м. Київ, проспект Бажана, будинок 24/1, квартира 54.
Ця ж адреса з індексом 02140 зазначена як податкова адреса Позивача і в Акті перевірки від 06.12.2024. Таким чином, податковим органом здійснено надсилання позивачу Акт камеральної перевірки від 11.06.2020 на адресу з помилковим індексом (на 02149 замість 02140), що призвело до неможливості вручення позивачу вказаного поштового відправлення.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві було прийнято у зв'язку з тим, що у позивача був наявний податковий борг зі сплати єдиного податку, що виник у зв'язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених податкових зобов'язань на суму 7134,40 грн.
В Акті камеральної перевірки від 11.06.2020, який став єдиною підставою для прийняття Рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, зазначено лише про існування боргу станом на 01.06.2020.
Відповідачем не надано до суду доказів того, що податковий борг існував станом на перше число кожного місяця протягом першого та другого кварталів 2020 року. Отже, існування боргу станом на 01.06.2020 не підтверджує того факту, що податковий борг існував станом на перше число кожного місяця протягом першого та другого кварталів 2020 року.
При цьому в Акті перевірки встановлено порушення термінів сплати Позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку, а саме несвоєчасну сплату податку за період з березня 2020 по червень 2020 року. Проте даний встановлений строк складає 4 місяці (березень-червень), а не шість (два послідовні квартали), як це передбачено п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Отже, з обставин, встановлених в Акті перевірки та в Акті камеральної перевірки від 11.06.2020, вбачається, що Рішення про анулювання прийнято за відсутності у Позивача податкового боргу протягом двох послідовних кварталів, як це вимагається ПК України.
Крім того, в Акті камеральної перевірки зазначено про загальну суму податкового боргу станом на 01.06.2020 у розмірі 7134,40 грн.
Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку зокрема є наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Згідно з абз. 3 п. 59.1 ст. 59 ПК України (в редакції станом на 30.06.2020) податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
В період з 01.01.2020 до 30.06.2020 шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складало суму у розмірі 1020,00 грн.
Проте, ані в Акті камеральної перевірки від 11.06.2020, ані в Рішенні про виключення з реєстру платників єдиного податку відповідачем не встановлено, що розмір податкового боргу позивача на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів 2020 становив суму, що перевищувала 1020,00 грн.
Окрім цього, позивач не отримував будь-яких податкових вимог про сплату податкового боргу, а відповідач не надав докази надсилання позивачу податкової вимоги, що вказує на те, що можливий розмір податкового боргу Позивача не перевищував суми, що визначена абз. 3 п. 59.1 ст. 59 ПК України.
З урахуванням зазначеного вище та враховуючи надані та долучені до матеріалів справи документи щодо позивача можна дійти висновку про відсутність несплати позивачем протягом двох кварталів поспіль податкових зобов'язань з єдиного податку.
Враховуючи, вищевикладене, суд вважає помилковим висновок контролюючого органу про наявність підстав для анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку з підстав порушення абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
В акті камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві зазначає про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 7134,40 грн, проте, контролюючий орган повинен був вчинити всі дії щодо його стягнення з позивача, а саме, направити позивачу податкову вимогу. Однак, вказаних дій відповідачем здійснено не було. Протилежного суду не доведено та не спростовано доводів позовної заяви в цій частині.
Відтак, ГУ ДПС у м. Києві було порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у м. Києві протиправно прийнято рішення №1019/26-15-33-17-26/2986602952 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №225124024, від 13.01.2025 №220124024, від 13.01.2025 №223724024, від 13.01.2025 №222824024, від 13.01.2025 №221924024, від 13.01.2025 №221124024 та рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №227424024 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та від 13.01.2025 №230024024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням відповідача №1019/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку Позивача було виключено 30.06.2020. З огляду на анулювання 30.06.2020 реєстрації Позивача платником єдиного податку відповідач встановив, що Позивач в період, який був предметом перевірки (2020-2023), лише з 01.01.2020 до 30.06.2020 був платником єдиного податку, а в інший період - з 01.07.2020 до 31.12.2023 - був платником податку на доходи фізичних осіб на загальних умовах. Таким чином, саме встановлена відповідачем зміна податкового статусу позивача з платника єдиного податку на платника податку на доходи фізичних осіб призвела до того, що певні обставини виконання позивачем обов'язків платника єдиного податку були визнані в Акті перевірки порушеннями саме через формальну наявність у позивача статусу платника іншого податку - податку на доходи фізичних осіб.
Відтак, усі висновки Акту перевірки та оскаржувані Рішення фактично ґрунтуються на тому, що Відповідачем було анульовано реєстрацію Позивача платником єдиного податку і подальше після цього продовження Позивачем декларування своїх доходів як платником єдиного податку оцінено Відповідачем як порушення порядку декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб, та пов'язаних з цим інших податків та зборів.
Фактично, основною та головною позовною вимогою у даній справі є встановлення факту правомірності прийняття відповідачем Рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а усі інші оскаржувані Рішення є похідними від даного.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві було порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку, а саме рішення №1019/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, то податкові повідомлення-рішення від 13.01.2025 №225124024, №220124024, №223724024, №222824024, №221924024, №221124024 та рішення від 13.01.2025 №227424024, №230024024 є протиправними та підлягають скасування.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 21801,60 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 КАС України суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1019/26-15-33-17-26/2986602952 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №225124024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №220124024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №223724024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №222824024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №227424024 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №230024024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №221924024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №221124024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 21801 (двадцять одна тисяча вісімсот одна) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.