ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" жовтня 2025 р. справа № 300/8900/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), згідно якого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.07.2024 №092850025436, щодо неврахування при обчисленні пенсії довідки за №5401-5274-5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо неврахування до страхового стажу періодів роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТЗОВ "Самотлортранс" Ханти-Мансійському автономному окрузі м. Нижнєвартовськ російської федерації, згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 23.07.1986;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області допризначити та врахувати при обчисленні пенсії довідку за №5401-5274-5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області з 12.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області допризначити з 12.07.2024 при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням до страхового стажу періодів роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТЗОВ "Самотлортранс" Ханти-Мансійському автономному окрузі м. Нижнєвартовськ російської федерації, згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 23.07.1986.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області та з 25.03.2024 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З метою здійснення перерахунку пенсії, позивач 12.07.2024 подав заяву про проведення перерахунку пенсії. Однак, відповідач 2 рішенням від 19.07.2024 № 092850025436 відмовив у перерахунку пенсії, оскільки довідка за №54 01 5274-5412 від 05.07.2024, видана ГУ ДСГІС в Івано-Франківській області, не підтверджена первинними документами. Крім того, згідно листа за №8974-7657/Б/8-0900/24 від 01.11.2024 відповідач 1 повідомив позивача, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 Ханти-Мансійський автономний округ м. Нижнєвартовськ ТОВ “Самотлортранс» російської федерації мотивуючи тим, що оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. Однак, позивач зазначає, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Крім того, у разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, пенсійний орган має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.12.2024. Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що згідно рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області період роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТОВ «Самотлортранс» не врахований до страхового стажу, в зв'язку з припинення участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, згідно якої проводилось взаємне визнання та зарахування стажу. При цьому, позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку та не надав доказів сплати страхових внесків за цей період до Пенсійного Фонду російської федерації. Крім того, позивачем не надано інформації щодо призначення пенсії в російській федерації. Водночас, отримання особою пенсій одночасно у двох різних державах - учасницях Угоди суперечить принципам пенсійного забезпечення, встановленим ст. 7 Угоди, за змістом якої право на отримання пенсії передбачене виключно в одній із країн держав - учасниць Угоди. Щодо вимоги про врахування довідки про заробітну плату за період роботи в Головному управлінні ДСНС в Івано-Франківській області з жовтня 2004 по травень 2009, варто зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року а також за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Таким чином, при призначенні пенсії врахована заробітна плати за період роботи з червня 2003 по жовтень 2023 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. В зв'язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
27.12.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що єдиною підставою відповідно до спірного рішення для неврахування до його страхового стажу періоду роботи на території російської федерації слугувала обставина припинення з 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Однак, з огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору я дійшов висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання. - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди. Відтак, доводи відповідачів, викладені у відзивах на позов є безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач 2 копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 та адміністративний позов отримав 28.11.2024, шляхом надсилання в його електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.32, 34).
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 25.03.2024 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.11).
За наслідками розгляду заяви позивача від 12.07.2024 щодо перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області прийнято рішення від 19.07.2024 № 092850025436 про відмову у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності оскільки довідка за №5401 -5274/5412 від 05.07.2024, видана ГУ ДСНС в Івано-Франківській області не підтверджена первинними документами та що відсутній акт перевірки заробітної плати, тому зарахувати відповідну довідку до розрахунку заробітної плати немає підстав (а.с.18).
06.10.2024 позивач звернувся до ГУ ГІФУ в Івано-Франківській області із заявою згідно якої, просив повідомити чи враховано період роботи з 22.08.2001 року по 10.03.2004 в ТОВ “Самотлортранс» (а.с.22).
Листом за №8974-7657/Б/8-0900/24 від 01.11.2024 відповідач 1 повідомив позивача, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 Ханти-Мансійський автономний округ м. Нижнєвартовськ ТЗОВ “Самотлортранс» російської федерації, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 відповідно до листа Пенсійного фонду України від 27.12.2022 N22800-030102-5/56080 узгоджено порядок дій, який застосовується при призначенні пенсій громадянам, які працювали на території російської федерації. Зокрема, при призначенні пенсій до страхового стажу на підставі трудової книжки та інших документів зараховуються періоди роботи на території РРФСР тільки по 31.12.1991 (а.с.23-24).
Вважаючи вищенаведені рішення відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також Закон №1058).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Як встановлено судом та зазначалось вище, 12.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки за №5401 -5274/5412 від 05.07.2024, виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, що визнається та не заперечується сторонами.
Проте, відповідач 2 рішенням від 19.07.2024 №092850025436 відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку, з підстав не виконання вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (а.с.18).
Однак, суд критично оцінює такі доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
За таких обставин, коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, то позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а у разі втрати - їх відновлення.
Згідно частини 1 статті 101 Закону України № 1788, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як передбачено частиною 3 статті 44 Закон №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію серед іншого:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні/перерахунку пенсії.
У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що “перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Вказана позиція в подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.
Суд зазначає, що довідка про заробітну плату №5401-5274/5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області на підставі розрахункових листів за 2004-2009 роки, тобто суми вказані у довідка відповідають первинним документам - особовим рахункам. Окрім того, зазначені довідки засвідчені печатками, містять дані про фактичні суми заробітної плати з розшифруванням за період роботи позивач та про відрахування у Пенсійний фонд. Вказана довідка містить також посилання на те, що ГУ ДСНС в Івано-Франківській області не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період зазначений у цій довідці.
Жодних недоліків щодо наявності обов'язкових реквізитів вказана довідка не містять.
Крім того, суд звертає увагу, що період роботи позивача за 2004-2009 роки зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 , що визнається та не заперечується відповідачами.
Також, суд звертає увагу, що відповідачами не надано доказів перевірки факту нарахування/не нарахування на суми заробітної плати, які зазначені у довідці №5401-5274/5412 від 05.07.2024 страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Так, в матеріалах справи відсутні докази звернень відповідачів до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області з метою перевірки достовірності даних вказаних в довідці.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що орган пенсійного фонду не вчинив всіх передбачених дій щодо перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату №5401-5274/5412 від 05.07.2024, а також достовірності відомостей, зазначених у такій довідці.
Відтак, в зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що неврахування ГУ ПФУ в Хмельницькій області при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про заробітну плату, вказану у довідці №5401-5274/5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Як наслідок, рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 19.07.2024 №092850025436 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті КАС України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання здійснити з 12.07.2024 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням довідки №5401-5274-5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, положеннями частини 1 статті 40 Закону №1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Суд зазначає, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 12.07.2024, та надав довідку за №5401-5274/5412 від 05.07.2024 про що зазначено в рішенні від 19.07.2024 №092850025436.
Відтак, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, (як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заявою від 12.07.2024 та відмовив позивачу у перерахунку пенсії) здійснити перерахунок та виплату пенсії, врахувавши заробітну плату згідно довідки за №5401-5274-5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, починаючи з 01.07.2027.
Надаючи оцінку правомірності висновків щодо не зарахування періоду роботи позивача на території російської федерації з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТОВ "Самотлортранс" Ханти-Мансійському автономному окрузі м. Нижнєвартовськ російської федерації, згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 23.07.1986, з мотивів припинення з 01 січня 2023 року участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, та висновку ом до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Абзацом 2 статті 56 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1 (далі - Порядок N 22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.
Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 та від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.
За змістом частини 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Також слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про міжнародні договори України" 29.06.2004 №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Вказана вище правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №459/955/15-а, від 27.02.2018 у справі № 361/4899/17, від 12.06.2018 у справі №686/4998/15, а також в постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-457а14.
Суд зазначає, що припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в зарахуванні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
Крім того, у силу пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
А тому, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.
Відтак, відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача період роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТОВ "Самотлортранс" Ханти-Мансійському автономному окрузі м. Нижнєвартовськ російської федерації, згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 23.07.1986, із підстав припинення з 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, є неправомірною і не може бути підставою для відмови в зарахуванні наявного в трудовій книжці стажу роботи позивача та звужує його законне право на зарахування вказаного періоду до стажу роботи на вказаному підприємстві.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058 та з урахуванням вимог Порядку №22-1, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 22.08.2001 по 10.03.2004 на території російської федерації, підлягає зарахуванню до загального страхового стажу ОСОБА_1 з дати призначення пенсії.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б повністю спростовували доводи позивача, відповідачів під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь Державного бюджету України з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн відповідно.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.07.2024 №092850025436 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , врахувавши заробітну плату згідно довідки за №5401-5274/5412 від 05.07.2024 виданої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, починаючи з 01.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТОВ "Самотлортранс" Ханти-Мансійському автономному окрузі м. Нижнєвартовськ російської федерації, згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 23.07.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з 25.03.2024, період роботи з 22.08.2001 по 10.03.2004 в ТОВ "Самотлортранс" Ханти-Мансійському автономному окрузі м. Нижнєвартовськ російської федерації, згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 23.07.1986.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача - UA698999980313111206084009612, Код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача - UA698999980313111206084009612, Код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018);
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, віл. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька області, 29013).
Суддя Микитин Н.М.