ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"20" жовтня 2025 р. Справа № 300/7399/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 , 13.10.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Статтею 2 Закону України “Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати віднесено основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Позивач просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошове забезпечення за період з 15.10.2023 по 05.09.2024, а також додаткову винагороду у розмірі 100 000 щомісячно за період з жовтня 2023 року по вересень 2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у розмірі 1 070 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у військових діях під час захисту Батьківщини, а саме, виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 Куп'янський район. 15.10.2023 отримав осколкове сліпе проникаюче поранення живота осколкове, сліпе поранення лівої гомілки. Відкритий перелом правої гомілки середньої третини лівого плеча - травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини. З 15.10.2023 по 17.10.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ Північного регіону м. Харків, з 17.10.2023 по 26.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна травматологічна лікарня імені О.Ф. Горбачовського" Житомирської обласної ради. З 28.12.2023 по 15.01.2024 перебував у відпустці для лікування після травми. З 16.01.2024 по 11.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Центральна районна лікарня Калуської міської ради", з 13.05.2024 перебував на реабілітації у КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради".
20.02.2024 позивачем подано рапорт командиру в/ч НОМЕР_1 про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 01.12.2023 по 20.02.2024, однак позивачу доведено до відома, що його рапорт не розглянуто, а відповіді відповідно, позивач не отримав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, строк звернення до суду із позовом, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є нарахування та виплата додаткової винагороди за період з 15.10.2023 по 05.09.2024 відповідно до Постанови №168 від 28.02.2022.
До суду із цим позовом позивач звернувся 13.10.2025.
Таким чином, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у строк встановлений КАС України.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з частиною 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2); подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4); виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6); виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункт 7).
Зі змісту позовної заяви та долучених до позовної заяви незасвідчених належним чином копій документів, судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовуються письмовими доказами.
Згідно із частиною 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви долучено не засвідчені належним чином копії документів, зокрема без зазначення дати такого засвідчення.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам частин 5, 6 статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161,169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- подання засвідчених і оформлених відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України копій усіх доданих до позовної заяви письмових доказів із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.