ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" жовтня 2025 р. справа № 300/6219/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7928 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2022, та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7927 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та-положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов?язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7928 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2022, та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7927 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.
Вказаною ухвалою, зокрема, витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином засвідчені копії протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Копія ухвали від 08.09.2025 вручена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області 10.09.2025, що підтверджується квитанцією про доставку документів до Електронного кабінету цього користувача ЄСІТС (а.с. 19).
Вимоги ухвали від 08.09.2025 в частині витребування доказів відповідач не виков, заяв чи клопотань про неможливість/наявність перешкод для виконання ухвалу суду до суду не надходило.
За наведених обставин тривале невиконання відповідачем ухвали суду в частині витребування доказів не має будь-якого пояснення та перешкоджає розгляду адміністративної справи у встановлені Кодексом адміністративного судочинства України розумні строки.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої-третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом ухвалою суду від 08.09.2025 доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за необхідне накласти штраф на відповідача у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн. за неповідомлення суду про неможливість подати витребовувані докази або неподання таких доказів без поважних причин.
Відповідно до частини п'ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відтак, ухвала суду про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.
Також суд зазначає, що згідно із частиною третьою статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статті 9, 14, 72, 80, 94, 144, 145, 149, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Застосувати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі одного розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн.
2. Стягнути штраф в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601).
3. Попередити посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України).
4. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк виконання ухвали від 08.09.2025 в частині витребування доказів до 24.10.2025 шляхом надіслання в електронній формі через систему «Електронний суд».
5. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.