17 жовтня 2025 року Справа № 280/7167/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження позов Приватного підприємства - фірми «Дарьял» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 53, ЄДРПОУ 20496109) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, ЄДРПОУ: 39835428), третя особа Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ЄДРПОУ: 33874388) про визнання протиправним та скасування рішення,
15 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства - фірми «Дарьял» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа Криворізька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що в момент пред'явлення Криворізькою міською радою позовної заяви у справі № 904/4291/25 йому стало відомо про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021. Позивач вважає, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021 був сформований ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в порушення «Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 з а №1647/29777, Закону України «Про оцінку земель». Протиправний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, незаконно впливає на визначення (розрахунок) розміру орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:086:0037 за позовом Криворізької міської ради у справі №904/4291/25. У зв'язку із викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
29 серпня 2025 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи на позовну заяву. Так, Криворізька міська рада заперечує проти задоволення позову та наголошує на тому, що позивачем безпідставно ототожнені такі поняття як «охоронна зона» та «санітарно-захисна зона», які є окремими видами зон та мають різні підстави їх створення. Разом з тим, жодних доказів знаходження спірної земельної ділянки саме в санітарно-захисній зоні позивачем не надано. Ба більше, врахуванню в даному випадку підлягає обставина, що на спірній земельній ділянці розташований комплекс будівель та споруд, зокрема належна позивачу на праві власності будівля буфету «Ефект», яка за своїм призначенням є соціальною інфраструктурою, та відповідно до приписів законодавства України не може бути розташована в санітарно-захисній зоні. Листом Відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.08.2025 №2242/299-25 повідомлено, що під час формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2021 локальний коефіцієнт (фактор), а саме: місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, відсутній. Це означає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0037 знаходиться поза межами санітарнозахисної зони. Повідомлено, що під час формування витягів спеціалісти відділу не мають впливу на значення зональних, локальних та функціональних коефіцієнтів, які визначені розробником «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Окрім того, компетентним державним органом надано висновок про відповідність Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2014 року вимогам чинного на момент її виконання законодавства України, у зв'язку чим, підстав піддавати сумніву її правильність немає. А відтак спірний в рамках даного спору витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки виданий Відповідачем в межах наданих чинним законодавством України повноважень. Протилежного позивачем не доведено. Криворізька міська рада просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем 05.09.2025 надано до суду відзив на позовну заяву. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що заявлені вимоги позивача є безпідставними, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2025 № НВ-0001000882025 було сформовано відповідно до чинної Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, що набрало законної сили з 01.01.2022. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0037, визначена відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2021 №97-4-0.22-513/165- 21, станом на 2021 рік становить 60 978 775,00 грн. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0037 від 15.03.2021 № 97-4-0.22-513/165-21 та від 16.05.2025 № НВ-0001000882025 були виготовлені на підставі різних технічних документацій, затверджених Криворізькою міською радою, а саме: з документації, розробленої у 2014 році та затвердженої рішенням від 24.06.2015 №3728, що діяла до 01.01.2022, та з документації, розробленої у 2020 році і затвердженої рішенням від 26.05.2021 № 523, яка набрала чинності з 01.01.2022. Відповідач наголошує на тому, що відповідно до практики Верховного Суду витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що воно жодним чином не порушувало прав позивача у справі № 280/7167/25 та має бути залучено до участі у цій справі у якості третьої особи, а не у якості відповідача. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Приватне підприємство - фірма «Дарьял» (ЄДРПОУ 20496109) (далі - ПП-фірма «Дарьял») зареєстровано як юридична особа 08.02.1994 (дата запису: 03.12.2004, номер запису: 11031200000002049) та знаходиться за адресою: Україна, 69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 53.
Види діяльності: 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний); 24.51 Лиття чавуну; 24.52 Лиття сталі; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.
Позивачу на праві власності належить 25/1000 комплексу будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 31у - будівля буфету «Ефект» загальною площею 501,8 кв.м.
15 березня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (відділ у Криворізькому районі) сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Ракітіна, 31у (ділянка 1) № 552961 (вих.97-4-0.22-513/165-21).
Відповідно до вказаного витягу земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0037 належить до 900 земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Цільове призначення земельної ділянки: 11.02.
Площа земельної ділянки 40700,00 кв.м.
Коефіцієнт Км2: 2,56.
Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки:
місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,13;
місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних, ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15;
земельна ділянка не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95;
земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,9;
земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,9;
місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3м - 0,95.
Сукупний коефіцієнт Км3: 0,95;
Коефіцієнт Кф: 1,20;
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1,8972;
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 60 978 778,00 грн.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2025 № НВ-0001000882025 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0037 у використанні земельної ділянки встановлено обмеження: охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи (площа ділянки/її частини на які поширюються обмеження - 0.1149 га, 0.0038 га, 0.0199 га), охоронна зона навколо інженерних комунікацій (площа ділянки/її частини на які поширюються обмеження 0.5249 га, 0.1854 га).
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Вважаючи, вказаний витяг протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
У ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з ч.1 ст.112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються: а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; б) навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв'язку, земних станцій супутникового зв'язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.
Як зазначено у п.6 «Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», затвердженому 25.11.2016 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №«489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (далі - «Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»), коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3 де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
За п.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно- інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3 Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
У Додатку 7 «Локальні фактори» до «Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» зазначені групи локальних факторів: функціонально- планувальні фактори; інженерно-інфраструктурні фактори; інженерно-геологічні фактори; історико- культурні фактори; природно-ландшафтні фактори; санітарно-гігієнічні фактори.
При цьому, до групи санітарно-гігієнічних факторів входить локальний фактор «Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні» з «Коефіцієнтом локального фактору 0,80-0,96».
Згідно з п. 4 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого 17.10.2012 постановою Кабінету Міністрів України №1051 (далі - Порядок ведення Державного земельного кадастру), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління Держгеокадастру.
Відповідно до п.5 Порядку ведення Державного земельного кадастру до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Як свідчать матеріали справи, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:086:0037 знаходиться промислові об'єкти позивача, які є джерелом виділення шкідливих речовин, підвищених рівнів шуму, тощо.
Протилежного відповідачем, третьою особою не доведено.
За змістом «Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки» наведені у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованому 16.05.2025 за №НВ-0001000882025 на заяву (запит) Департаменту регулювання, містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, наближені до групи санітарно-гігієнічних факторів та безпосередньо до локального фактору «Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні».
Звідси, на думку суду, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, мав бути виданим з урахуванням коефіцієнту локального фактору 0,80-0,96.
Відповідачем не надано до суду доказів врахування коефіцієнту локального фактору 0,80-0,96 при видачі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021.
При цьому, відповідачем не доведено про неможливість при видачі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.22- 513/165-21 від 15.03.2021 врахувати коефіцієнт локального фактору 0,80-0,96.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в оскаржуваному Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосував завищене значення коефіцієнту Км3, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.
Надаючи оскаржуваний Витяг за підписом уповноваженої особи, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних у ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування Витягів в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в них розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі №160/12709/19, від 05.09.2023 у справі №520/9277/2020.
Щодо доводів відповідача та третьої особи про те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, а відтак носить інформаційний характер, і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17, в якій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду досліджувалось питання повноважень органів влади при оформленні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Так, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі№ 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, та дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об'єктом судового оскарження.
Водночас в постановах від 19.04.2019 у справі № 820/3839/15, від 07.12.2020 у справі № 817/1795/17, від 01.02.2021 у справі № 804/5304/16, від 26.05.2021 у справі № 803/30/17, де предметом позову було оскарження витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, сформованих відповідним органом Держгеокадастру, Верховний Суд надавав їм оцінку по суті, зокрема, щодо застосування тих чи інших локальних факторів. У цих рішеннях суд вважав, що позивачем обраний належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.
З приводу належного відповідача у справі суд керується позицією Великої Палати Верховного Суду яка у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В свою чергу, відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким порушено права позивача у розмірі 3 028,00 грн.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Приватного підприємства - фірми «Дарьял» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 53, ЄДРПОУ 20496109) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, ЄДРПОУ: 39835428), третя особа Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ЄДРПОУ: 33874388) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.22-513/165-21 від 15.03.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства - фірми «Дарьял» судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз