20 жовтня 2025 року Справа № 280/9024/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерства оборони України (вул. Госпітальна, б. 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерства оборони України (далі - відповідач) у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України від 30 липня 2024 року №5807;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України Міністерства оборони України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17 липня 2024 року на рішення штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії яке оформлене Протоколом № 2206 від 05 червня 2024 року в частині встановлення причинного зв'язку захворювання яке призвело до смерті та причина смерті солдата у відставці ОСОБА_2 , 1986 року народження з прийняттям постанови відповідно до підпунктів 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники, що свідчать про презумпцію можливості та обов'язку особи цікавитись та бути обізнаною про свої права та стан їх дотримання з боку інших осіб.
Отже, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Як зазначено у позові «05 червня 2024 року Протоколом № 2206 засідання штатної 20 Регіональної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено: «Захворювання старшого солдата у відставці ОСОБА_2 , 1986 р.н. : «Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія неуточнена», яке згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25 липня 2023 року № 208, Свідоцтва про хворобу № 619/3 виданого ВЛК психоневрологічного профілю ВМКЦ Західного регіону від 30.06.2023, Лікарського свідоцтва про смерть № 7628 від 10 липня 2023 року, виданого КЗ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 10 листопада 2023 року, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, НІ, НЕ ПОВЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ». Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 , 17 липня 2024 року звернулась зі скаргою до Центральної ВЛК Збройних сил України щодо перегляду постанови оформленою Протоколом № 2206 засідання штатної 20 Регіональної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 . За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 . Центральною ВЛК Збройних сил України змінено формулювання причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв що призвело до смерті ОСОБА_2 . Відповідно до Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних сил України від 30 липня 2024 р. № 5807: Захворювання старшого солдата ОСОБА_4 , 1986 року народження: «Кардіоміопатія, не уточнена», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10 листопада 2023 року серія НОМЕР_3 виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), довідкою про причину смерті від 10 листопада 2023 року № 7628, виданою комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради», військово-обліковою та медичною документацією - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Не погоджуючись із таким рішенням Центральної ВЛК Збройних сил України Міністерства оборони України, оформленого Витягом з протоколу Центральної ВЛК Збройних сил України Міністерства оборони України від 30 липня 2024 року № 5807 ОСОБА_5 через свого представника вимушена звернутися до суду з даним адміністративним позовом.»
Отже, позивач з липня 2024 року є таким, що дізналась про порушення своїх прав, проте до суду із цим позовом позивач звернулась тільки 09 жовтня 2025 року згідно поштового штемпеля на конверті, тобто через рік після того, як їй стало відомо про порушення прав та з порушенням шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Також, з автоматизованою системою документообігу суду мною встановлено, що 09 липня 2025 року позивач уже зверталась до суду із аналогічним позовом про скасування протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України від 30 липня 2024 року №5807, який позивачу повернуто у зв'язку із визнанням неповажними підстав поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, вказані у заявах про поновлення пропущеного строку звернення до суду та відмовою у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду із позовом.
Вказане також підтверджує, що станом на дату звернення до суду із даним позовом позивачувідомо про пропуск нею строку звернення до суду із позовом.
Суддя зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
До того ж, суддя вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не надано , причини пропуску строку не наведені.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та доказами поважності причин його пропуску або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами.
Окрім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2, 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору -0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
У статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачем до матеріалів справи надано платіжну інструкцію № 8 від 07 липня 2025 року на суму 1 211,20 грн., яка відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету рахується за справою № 280/5947/25.
Отже, платіжна інструкція кодом № 8 від 07 липня 2025 року на суму 1 211,20 грн. не є належним доказом сплати судового збору за подання даної позовної заяви, а тому позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та доказами поважності причин його пропуску або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами;
- доказів сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов