20 жовтня 2025 року Справа № 280/9095/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л ОІЛ» (69106, м. Запоріжжя, вул.Фінальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 44833862)
про стягнення податкового боргу,
14.10.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л ОІЛ» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 656720,10 грн.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява належить поверненню, оскільки подана без додержання вимог, встановлених пунктом 8 частини 4 статті 169 КАС України, з врахуванням такого.
Згідно з ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.8 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Тобто, положеннями п.8 ч.4 ст.169 КАС України законодавець врегулював підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 КАС України.
При цьому, для застосування положень п.8 ч.4 ст.169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Також, строки давності щодо стягнення податкового боргу та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку ст.ст.95, 96 ПК України.
Строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу.
Разом з цим, суд зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі також було висловлено окрему думку, де вказано, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - пунктом 56.18 статті 56 та пунктом 102.1 статті 102 ПК України, а не загального, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду (далі також - ВП ВС) ухвалила постанову у справі № 140/1770/19 про стягнення заборгованості.
У пункті 99 цієї постанови ВП ВС виснувала, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому у пункті 101 постанови ВП ВС зазначила про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Такий висновок ВП ВС повторила у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 про стягнення коштів.
Отже, ВП ВС у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому ВП ВС не вказано про відступ від правових висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, питання щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах справи №500/2276/24 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2024 року.
Разом з цим, суд зазначає, що з урахуванням вказаних вище позицій, мінімальний строк оскарження податкового повідомлення-рішення складає шість місяців.
Судом встановлено, що зважаючи на приписи частини другої статті 122 КАС України станом на дату подання позову 13.10.2025 (згідно штемпеля поштового відправлення), ще не закінчився шестимісячний строк для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень - податкових повідомлень - рішень №00069720404 від 13.05.2025, №00062010905 від 30.04.2025, №00088840905 від 11.06.2025.
Тобто, станом на дату звернення позивача з даною позовної заявою у відповідача не сплинув строк для оскарження податкової вимоги та податкових повідомлень - рішень, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Отже, адміністративний позов суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості поданий до суду до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. При цьому, суд зазначає, що станом на дату прийняття даної ухвали, підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог відповідно до частини другої статті 122 КАС України, також не настали.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області, на підставі п.8 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення грошових коштів, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Керуючись пунктом 8 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л ОІЛ» (69106, м. Запоріжжя, вул.Фінальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 44833862) -повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя О.В.Конишева