20 жовтня 2025 року (09:30)Справа № 280/3172/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.72; код ЄДРПОУ 00191230) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр. Поля Олександра, буд.57; код ЄДРПОУ 43968079), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, буд.1; код ЄДРПОУ 37988155) про стягнення пені,
23.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить: стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь позивача пеню у розмірі 101219,60 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на дату подачі цього позову сума бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 1218784,00 грн. на рахунок позивача не надходила, тому, відповідно до приписів п. 200.23 ст.200 ПК України позивач має право на стягнення на свою користь пені. У позовній заяві позивачем наведений розрахунок пені, яка становить 101 219,60грн.
Ухвалою суду від 28.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 2 позовні вимоги не визнав та надав суду відзив на позовну заяву (вх. №22619 від 06.05.2025). У відзиві посилається на невірно обраний позивачем спосіб захисту. Також вказує, що відповідачем 2 не допущено протиправний дій чи бездіяльності відносно позивача. Зазначає, що нездійснення відповідачем 1 своїх повноважень виключає можливість вжиття відповідачем 2 відповідних заходів. Отже, тільки у разі виконання податковим органом своїх функцій у відповідача 2 виникне обов'язок виконати свої функції. Вказує, що позивач до відповідача 2 з метою виконання судового рішення щодо бюджетного відшкодування не звертався.
13.05.2025 відповідачем 1 надано відзив на позову заяву (вх. №23591). Зазначає, що судом рішенням узгоджено бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 1218784,00 грн., а тому контролюючий повинен був внести вищезазначену суму до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Проте, відповідно до внесених змін до ПК України, права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Так, платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання суми бюджетного відшкодування». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками (учасниками) ПАТ «ЗМК «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» є METINVEST B.V (Нідерланди) (частка у Статутному капіталі 47,0032%), GLOBAL STEEL INVESTMENTS LIMITED (Велика Британія) (частка 12,3466%); ТОВ «Київ Секюрітіз Груп» (25590014 Україна) (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (33104302 Україна) (частка 11,2224%). Указом Президента України від 12.05.2023 № 275/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким визначено перелік осіб, яких вони стосуються, увійшли наступні акціонери підприємства: Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%). Санкції щодо вищезазначених компаній введено на строк 50 років. В той же час, Законом України «Про санкції передбачені види обмежувальних заходів, до яких зокрема віднесено: запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (зупинення фінансових операцій; заборона укладення договорів та вчинення правочинів). Зазначає, що коли рішення суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2022 №192/32-00-51-01-04 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 218 784,00 грн. набрало законної сили, щодо позивача вже діяла норма п.200.4 статті 200 ПК України про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість., тому контролюючий орган не вносив до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми на користь ПАТ «Запорізький металургійний комбінат « Запоріжсталь». При цьому, твердження позивача про те, що застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до юридичних осіб: Global Steel Investments Ltd.; «Київ Секюрітіз Груп»; ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» не мають ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності позивача та до суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2021 року, задекларованої на рахунок платника у банку на суму 1 218 784,00 грн. є хибними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.07.2025 зупинено провадження у справі №280/3172/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/9913/24.
Ухвалою суду від 16.10.2025 провадження у справі поновлено.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем 1 перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.08.2022 №192/32-00-51-01-04 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 1218784,00 грн. та нарахувано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 304696 грн.
Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Запорізького окружного адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №280/6720/22 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача 1 від 29.08.2022 №№192/32-00-51-01-04, 193/32-00-51-01-04.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 в адміністративній справі №280/6720/22 залишено без змін.
Позивач звернувся до відповідача 1 щодо відображення результатів судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2022 №192/32-00-51-01-04 та перерахування на поточний рахунок ПАТ «Запоріжсталь» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 218 784,00 грн.
Листом від 07.10.2024 №4364/6/32-00-51-01-10 відповідач 1 повідомив, що ПАТ «Запоріжсталь» не має права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення. Підставою для такої відмови відповідачем 1 зазначено Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента України від 12.05.2023 №275/2023, до якого увійшли наступні акціонери ПАТ «Запоріжсталь»: Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%).
В подальшому, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 у розмірі 1218784,00 грн. та пені, нарахованої на суму такої заборгованості за період з 19.08.2024 по 25.10.2024, у розмірі 35324,76 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №280/9913/24 позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 №280/9913/24 апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №280/9913/24 - без змін.
Так, колегія суддів апеляційного суду зазначила про протиправну бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1 218 784,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року.
Отже, з урахуванням скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 29.08.2022 №192/32-00-51-01-04, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 1218784,00 грн., сума бюджетного відшкодування є узгодженою, проте на поточний банківський рахунок ПАТ «Запоріжсталь» не надходила.
Вказане, на думку позивача, зумовило виникнення права на стягнення пені, у зв'язку із цим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 1218784,00 грн., контролюючий орган справі не заперечує, сума бюджетного відшкодування є узгодженою, проте не відшкодована.
Пунктом 200.13 статті 200 ПК України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2019 у справі №826/7380/15 звернула увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)). За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
У рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 р. Європейський суд зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідно до пункту 200.15 цієї ж статті у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість набула статусу узгодженого 07.08.2024 (Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №280/6720/22), а відтак, відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України, контролюючим органом 08.08.2024 мали бути внесені дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. До 16.08.2024 (включно) сума бюджетного відшкодування мала бути перерахована на банківський рахунок позивача.
Рішенням у справі №280/9913/24 пеня за період з 19.08.2024 по 24.10.2024 у розмірі 35324,76 грн. стягнута на користь позивача.
Позивачем у позовній заяві здійснений розрахунок пені по заборгованості бюджетного відшкодування у розмірі 1218784,00 грн., за період з 26.10.2024 по 22.04.2025 (дата звернення із цим позовом до суду) у розмірі 101219,60 грн.
При цьому, заперечень щодо правильності наведеного позивачем розрахунку відповідачами не заявлено, альтернативний розрахунок суду не наданий.
Отже, право позивача на стягнення пені є правомірним.
При цьому, суд окремо звертає увагу на зауважує, що правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №820/1749/18, де Верховний суд визнав неприйнятними, як такі, що не передбачені чинним законодавством, доводи податкового органу про те, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості податку на додану вартість, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.
Суд також зазначає, що пунктом 200.23 статті 200 ПК України визначено, що нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану; зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Як встановлено судом єдиною підставою для відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні є наявність Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента України від 12.05.2023 №275/2023, до якого увійшли наступні акціонери ПАТ «Запоріжсталь»: Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%).
На це ж Рішення відповідач 1 посилається у відзиві, як на підставу для відмови у позові.
Відповідно до п. 200.4-1 ст.200 ПК України платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За приписами цієї норми платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
З цього приводу суд зазначає, що оцінка посиланням податкового органу на приписи 200.4-1 ст.200 ПК України надана судом у справі №280/9913/24, де у постанові колегія суддів зазначила, що: «… посилання апелянта на приписи пункту 200.4-1 статті 200 податкового кодексу України, адже остання не є застосовною до спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами названої норми, якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що статтю 200 доповнено пунктом 200.14-1 згідно з Законом №3317-IX від 10.08.2023, що виключає можливість її застосування до правовідносин, пов'язаних з проведенням позапланової документальної виїзної перевірки, на підставі якої складено Акт від 21.07.2022 №174/32-00-51-01-04/00191230 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2022 №192/32-00-51-01-04…».
Ураховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки бездіяльність відповідача 1 призвела до порушення прав позивача, то саме з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір 2422,40 грн.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.72; код ЄДРПОУ 00191230) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр. Поля Олександра, буд.57; код ЄДРПОУ 43968079), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, буд.1; код ЄДРПОУ 37988155) про стягнення пені, - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» пеню у розмірі 101 219,60 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року.
Стягнути на Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.10.2025.
Суддя Ю.В.Калашник