20 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 640/21530/19
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДІТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ДІТРЕЙД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966) у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області №408 від 04.11.2019 "Про проведення фактичної перевірки".
В обґрунтування позову вказує, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем вказано підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України. Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: п.п. 80.2.2 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки. При цьому, «підстава» це не нумероване позначення підпункту спи 80 ПК України, а обставини, які в цьому підпункті розкриваються та мають об'єктивно існувати. Іншими словами під «підставою» у п.п. 80.2.2. п. 80.2 спи 80 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини. Однак, в оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки - пп. 80.2.2, п, 80,2 ст 80 ПК України, а також не відображено, яка саме інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом стала підставою для його прийняття. У зв'язку з цим, з оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену ПК України підставу для призначення фактичної перевірки Позивача та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою. На переконання позивача, наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 04.11.2019 №408 «Про проведення фактичної перевірки» не містить інформації, тобто конкретні фактичні підстави призначення перевірки, які могли б свідчити про можливі порушення Позивачем законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення фактичної перевірки. Наведене у сукупності свідчить про протиправність оскаржуваного наказу та є безумовною підставою для його скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 29.11.2019.
Відповідь на відзив надійшла до суду 21.01.2020.
Представником позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва подано заяву про вирішення питань про судові витрати у якій зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу будуть надані після ухвалення рішення у справі.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На підставі пункту другого розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ, за результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 07.03.2025, суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею для розгляду даної адміністративної справи
Суддя Лавренчук О.В. своєю ухвалою від 12.03.2025 прийняла до спрощеного позовного провадження дану адміністративну справу.
Ухвалою суду від 12.03.2025 постановлено замінити відповідача у справі №640/21530/19 - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124).
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 02.04.2025. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що перевірка призначена на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Так, ДПС України листом від 30.10.2019 №4041/7/99-00-04-01-02-17 (міститься в матеріалах судової справи) надано інформацію, що ТОВ “ТД Дітрейд» надаються послуги по зберіганню алкогольних напоїв, які належать іншим підприємствам, діяльність яких пов'язана з оптовим продажем підакцизних товарів. З метою недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, запобігання незаконному обігу алкогольної продукції, упередження можливих втрат бюджету по сплаті акцизного податку, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, зобов'язую вжити заходів щодо проведення фактичної перевірки ТОВ “ТД Дітрейд» за такими місцями провадження господарської діяльності: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Широка, буд.І-А (літ.»Р- 3» прим. 1-1). З огляду на зміст викладених норм, відповідач приходить до висновку, що для застосування пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, що не залежить від суб'єкта, який надав відповідну інформацію. Таким, чином дана обставина, як: надходження листа ДПС України №4041/7/99-00-04-01-02-17 від 30.10.2019 підтверджує наявність достатньої умови для проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ. Просить відмовити у задоволенні позову.
У період із 30.06.2025 по 18.07.2025 та із 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що наказом в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 04 листопада 2019 року №408 "Про проведення фактичної перевірки" наказано: "1. Провести фактичну перевірку місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв ТОВ "ТД Дітрейд" (код ЄДРПОУ 41737583) за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Широка, буд. 1-А (літ. "Р-3" прим. 1-1), з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензії, патентів, свідоцтв. Дата початку перевірки "05" листопада 2019 року, тривалістю 10 діб. Період діяльності, який буде перевірятися з "05" листопада 2016 р. по день початку перевірки згідно даного наказу".
У преамбулі наказу від 04 листопада 2019 року №408 вказано: "Керуючись вимогами п.п. 19-1.1.4, п. 19-1, ст. 19-1, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13, п. 20.1 ст. 20; п.п. 75.1.3, п. 75.1 ст. 75, п. 80.1, п. 80.6, п. 80.8 ст. 80, п.п. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями)". (а.с. 14).
Звертаючись до суду з позовом, позивач зауважує, що в оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки - підпункт 80.2.2, п. 80,2 ст. 80 ПК України, а також не відображено, яка саме інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом стала підставою для його прийняття. Зазначені недоліки вказують на відсутність ідентифікації підстави для проведення перевірки та є такими, що свідчать про протиправність наказу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції станом на 20.10.2019 ).
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Статтею 80 ПК України врегульовано порядок проведення фактичної перевірки.
У п. 80.1 ст. 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно приписів п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено у статті 81 ПК України.
За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
У постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Судова палата акцентувала увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Подібна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 300/2885/24.
Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, звертає увагу, що у наказі Головного управління ДПС у Чернігівській області від 04 листопада 2019 року №408 підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: "Керуючись вимогами п.п. 19-1.1.4, п. 19-1, ст. 19-1, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13, п. 20.1 ст. 20; п.п. 75.1.3, п. 75.1 ст. 75, п. 80.1, п. 80.6, п. 80.8 ст. 80, п.п. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України".
При цьому, перевірку позивача призначено за наслідком отримання листа ДПС України №4041/7/99-00-04-01-02-17 від 30.10.2019 у якому вказано: "Державною податковою службою України здійснено аналіз наявної інформації щодо обсягів придбання та реалізації підакцизних товарів у оптових мережах та встановлено, що ТОВ «ТД Дітрейд» (код 41737583) протягом 2019 року здійснювало закупівлю великих обсягів алкогольної продукції з метою подальшої її реалізації. Але, відповідно до поданої звітності, у суб'єкта господарювання станом на 01.10.2019 обліковуються значні обсяги алкогольної продукції (у тому числі пива, лікеро-горілчаної продукції). Крім цього, за наявною інформацією, суб'єктом господарювання надаються послуги по зберіганню алкогольних напоїв, які належать іншим підприємствам, діяльність яких пов'язана з оптовим продажем підакцизних товарів. З метою недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, запобігання: незаконному обігу алкогольної продукції, упередження можливих втрат бюджету по сплаті акцизного податку, а Також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, зобов'язую вжити заходів щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТД Дітрейд» (код 41737583) за такими місцями провадження діяльності: ... (а.с. 26)
Отже, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичної перевірки позивача.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі №380/10906/24.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДІТРЕЙД" (вул. Куренівська, 14-Б, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 41737583) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124) про визнання протиправним та скасування наказу від 04 листопада 2019 року №408, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
20.10.25