(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
17 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/839/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 02.04.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 12.03.2022 по 20.05.2023 сум грошового забезпечення обчисливши його із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
01.10.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, зокрема, зобов'язавши військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок сум грошового забезпечення обчисливши його із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» в період з 12.03.2022 року по 20.05.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду 01-99-в від 11 вересня 2025 року головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна у період з 02 жовтня по 13 жовтня 2025 року перебувала у щорічній відпустці.
Суд, розглянувши заяву позивача, зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зі змісту наведеної норми встановлено, що у ній наведений вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Судом вирішені усі позовні вимоги, що були викладені у позовній заяві та прийнято відповідне судове рішення, тому відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення на підставі пункту 1 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені у заяві доводи не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення. У судовому рішенні судом вжито узагальнюючий термін "грошове забезпечення", який у відповідності до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" включає в себе: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премію); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У разі незгоди із судовим рішенням, у тому числі з мотивів неврахування судом усіх доводів сторони, сторона у справі, у відповідності до положень частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, має право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі №240/839/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Попова