Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 жовтня 2025 року Справа№200/7050/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання винити певні дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.08.2025 №263040015230 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в М. Києві зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.10.2017 по 28.07.2025 та призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 28.07.2025.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Зазначає, що позивачка прийнята на посаду викладача історії 01.09.2006 на якій працює «досі».
Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на відсутність правових підстав для зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи на посаді викладача історії Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» з 11.10.2017 по 28.07.2025.
Водночас відповідач звертає увагу на те, що на дату звернення позивачка працює на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, що не відповідає чинному законодавству. Документи, що підтверджують факт звільнення з посади викладача історії Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», для розгляду не надано.
Відповідач-2 не надав відзив на адміністративний позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 17.12.2015.
Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.08.2025 № 263040015230 відповідач-1 розглянув заяву позивачки від 28.07.2025 про призначення пенсії за вислугу років.
Указаним рішенням позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років. Зазначено, що вік заявниці 47 років 2 місяці. Страховий стаж складає - 31 рік 7 місяців 3 дні. Стаж за вислугу років особи станом на 11.10.2017 рік 20 років 00 місяців 27 днів. До страхового стажу та стажу за вислугу років зараховано всі періоди згідно наданих документів. На дату звернення особа працює на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, що не відповідає чинному законодавству. На підставі цього, прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років.
Позивачем до суду надана копія її трудової книжки НОМЕР_2 , яка заповнена 31.07.1997, в якій наявний запис № 20 щодо прийняття позивача 01.09.2006 на посаду викладача історії в Київський професійний ліцей «Авіант». Також наявні запис про те, що професійний ліцей «Авіант» реорганізовано шляхом приєднання до ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» згідно х наказом МОН України від 31.03.2015 № 383, і запис № 26 від 12.03.2024 щодо реорганізації ДНЗ «КПК ПВФН» у Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою».
Також позивачка надала довідку Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» щодо розрахунку педагогічного стажу позивачки, за якою спеціальний стаж ОСОБА_1 з урахуванням періоду з 01.09.2006 до 02.07.2025 включно становить 27 років 9 місяців 19 днів.
Водночас з трудової книжки позивачки і Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) випливає, що позивачка продовжила працювати на роботі, яка дає право на призначення пенсії згідно з п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із відмовою в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 2-1 розділу XV Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 16 розділу XV Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Закон України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11.10.2017.
Статтею 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 4 червня 2019 року № 2-р/2019 (справа № 1-13/2018(1844/16, 3011/16)), передбачені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку (п. «е» цієї статті).
Приписами ст. 7 Закон № 1788-XII установлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Суд звертає увагу на те, що заява позивачки опрацьовувалася ГУ ПФУ в Донецькій області за принципом екстериторіальності тільки для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі заяви позивачки від 28.07.2025.
Водночас Закон України «Про пенсійне забезпечення», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, однією з умов призначення пенсій за вислугу років визначає факт залишення роботи, яка дає право на цю пенсію.
Під час розгляду цієї справи встановлено, що на момент звернення до відповідача за призначенням пенсії за вислугу років позивачка продовжувала працювати на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII. Така обставина позивачкою не спростовується.
Отже, на момент звернення із заявою від 28.07.2025 про призначення пенсії за вислугу років позивачка не мала права на призначення пенсії за вислугу років.
В оскаржуваному рішенні відповідач-1 зазначив, що на дату звернення особа (позивачка) працює на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, що не відповідає чинному законодавству.
Тому спірним рішенням позивачці правомірно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.
Позивачкою не заявлено позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області вчинити певні дії.
У суду відсутні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в М. Києві зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11.10.2017 по 28.07.2025 та призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідач-2 не розглядав заяву позивачки про призначення пенсії.
Також у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог і зобов'язувати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за вислугу років (28.07.2025), у тому числі із зарахуванням окремих періодів до спеціального стажу, оскільки це не призведе до задоволення вказаної заяви позивачки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання винити певні дії - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 20 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков