Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 року Справа №200/7932/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Зуєва Михайла Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
14 жовтня 2025 року адвокат Зуєв Михайло Вячеславович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1016-ОС від 12 листопада 2024 року щодо продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки;
- визнати протиправною відмову начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у задоволенні рапорту ОСОБА_1 щодо звільнення на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з пунктами 2-4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
При цьому, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Як вбачається з позовних вимог, представник позивача просить суд, зокрема, визнати протиправною відмову начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у задоволенні рапорту ОСОБА_1 щодо звільнення на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У той же час, враховуючи приписи норм КАС України, суддя наголошує, що із зазначеної позовної вимоги неможливо однозначно встановити, яким чином відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, а саме: прийняв протиправний індивідуальний акт, вчинив протиправні дії чи допустив протиправну бездіяльність відносно позивача, що потребує уточнення, оскільки нормами КАС України не закріплено, що права особи можуть бути порушені виключно «відмовою» суб'єкта владних повноважень.
Тобто, зазначена позовна вимога викладена без врахування положень статті 5 КАС України, що не узгоджується з положеннями КАС України.
Суддя звертає увагу позивача (його представника), що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу (його представнику) необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням статті 5 КАС України.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
У цій справі предметом спору є, зокрема, правомірність прийняття начальником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України наказу №1016-ОС від 12 листопада 2024 року щодо продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки.
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, відтак, спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу, а тому з огляду на частину п'яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.
Частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року у справі №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року у справі №320/1778/20, від 28 травня 2021 року у справі №521/21455/16-а.
У позовній заяві позивач (його представник) не зазначив, коли дізнався про порушення своїх прав в частині прийняття відповідачем оскаржуваного наказу №1016-ОС від 12 листопада 2024 року щодо продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки, при цьому датою, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, є дата ознайомлення позивача з таким наказом. Проте, оскільки контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу було укладено позивачем на 1 рік з 17 листопада 2023 року по 16 листопада 2024 року, та після 16 листопада 2024 року позивач продовжує проходження військової служби, у суду наявні всі підстави вважати, що позивачу було достеменно відомо про існування наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1016-ОС від 12 листопада 2024 року, та до 16 листопада 2024 року його було ознайомлено з таким наказом.
Водночас, до адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) представник позивача через підсистему «Електронний суд» для захисту прав позивача звернувся 14 жовтня 2025 року, тобто більш, ніж через 11 місяців з дня, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав в частині прийняття відповідачем оскаржуваного наказу №1016-ОС від 12 листопада 2024 року.
Отже, за результатом вивчення матеріалів позовної заяви, є підстави вважати, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1016-ОС від 12 листопада 2024 року щодо продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки.
Водночас, обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині зазначених позовних вимог позовна заява не містить.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем (його представником) до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Таким чином, позивачу (його представнику) необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1016-ОС від 12 листопада 2024 року щодо продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Зуєва Михайла Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1016-ОС від 12 листопада 2024 року щодо продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна