20 жовтня 2025 року Справа № 160/27727/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 13165690/40696595 від 12.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 19.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 6 від 19.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 19.06.2025.
Ухвалою від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
16.10.2025 надійшов відзив Головного управління ДПС у м. Києві, у якому міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач оскаржує рішення про відмову в реєстрації податкової накладної на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 40000000,00 грн, тому справа не належить до категорії справ, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Для дотримання основних засад адміністративного судочинства відповідач-1 просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Проте предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
На підставі оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної позивачем податкової накладної відповідачем-1 не може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У клопотанні відповідачем-1 не вказано та не обґрунтовано дослідження яких саме доказів та надання яких саме пояснень є необхідним у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Наведені відповідачем-1 доводи не може бути враховано судом як обґрунтовану підставу для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1 та вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя В.В. Рянська