20 жовтня 2025 року Справа №160/2883/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання рішення суду від 09.05.2025 року у справі № 160/2883/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року справа № 160/2883/24 позовну заяву задоволено, зокрема:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для поновлення та розрахунку пенсії позивачки усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі “макетної обробки».
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ “АКЦЕНТ-БАНК».
Вказане рішення набрало законної сили.
Ухвалою суду від 13.03.2025 року зобов'язано відповідача надати суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року справа № 160/2883/24 .
09.05.2024 року відповідач надав суду звіт про виконання рішення суду, у якому вказує про повне виконання рішення суду: позивачу поновлена виплата пенсії з 01.01.2010 року та виплачено доплату пенсії у розмірі 279 014,51 грн. за період з 01.01.2010 року по 30.06.2024 року на банківський рахунок в АТ "Акцент - Банк".
Ухвалою суду від 19.05.2025 року прийнято звіт відповідача про виконання рішення суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 року скасовано ухвалу суду від 19.05.2025 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
17.10.2025 року справа надійшла до суду.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (ч.1 ст. 382-2 КАС України).
Рішенням суду у данй справі:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для поновлення та розрахунку пенсії позивачки усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі “макетної обробки».
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ “АКЦЕНТ-БАНК».
Таким чином, суд зобов'язав відповідача вчинити дві дії:
1) усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі “макетної обробки»
2) поновити виплату пенсії та виплатити недоотриману пенсію урахуванням її осучаснення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на банківський рахунок.
Статтею 45 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідач не надав суду доказів виплати пенсії та заборгованості позивачу: копії платіжних доручень тощо.
Звіт відповідача не містить жодних посилань стосовно нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.
За вказаних, обставин суд доходить до висновку про не виконання відповідачем рішення суду у повному обсязі.
Водночас стосовно наявності правових підстав для накладення штрафу за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.
Зважаючи на те, що відповідач здійснив конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд доходить до висновку про не можливість застосування до керівника відповідача штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення, оскільки відсутні обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, відсутня недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, яка свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Оскільки судом встановлено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду на момент подання відповідачем звіту виконано не в повному, то суд не приймає поданий звіт про виконання рішення суду.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
Керуючись ст. 256, 382 КАС України суд -
Відмовити у прийняті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 160/2883/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 160/2883/24 протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду.
Відмовити у накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за невиконання судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Златін