20 жовтня 2025 рокуСправа №160/22360/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20550895) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,-
установив:
01 серпня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №047150031228 від 03.04.2025р., оформлене Повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про направлення рішення №0400-010217-8/ 68919 від 08.04.2025р., про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 17 лютого 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та призначити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з дня звернення, з 25 березня 2025року, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-p/2020 від 23.01.2020р. із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та проводити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня звернення, з 25 березня 2025року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовив у призначенні пільгової пенсії на підставі п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у зв'язку із не досягненням відповідного пенсійного віку. На думку позивачки, такі дії відповідача є протиправними, оскільки ним не враховано рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 р. у справі №1-р/2020, ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. №213-VІІІ. Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01 версня 2025 року від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відсутні підстави для призначення пільгової пенсії на підставі п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у зв'язку із не досягненням відповідного пенсійного віку.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримав ухвалу суду 03.08.2025 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 25.03.2025 р. ОСОБА_2 звернулась до Головного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.
Рішенням Головного управління ПФУ в Івано-Франківській від 03.04.2025 року №047150031228 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
У вказаному рішенні зазначено, що Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 55 років. Вік заявниці 50 років. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону становить- 25 років. Страховий стаж особи становить 34 роки 07 місяців. Пільговий стаж особи становить 08 років 16 днів.
Не погоджуючись з рішенням відповідача у не призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою пунктом 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість згідно з пунктом “б» статті 13 Закону № 1788-XII в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Відтак, суд доходить висновку, що відмова Головного управління ПФУ в Івано-Франківській в призначенні позивачці, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі №360/3611/20.
Таким чином, рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 31.12.2024 року №047050026419 належить скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає таке.
Суд зазначає, що попри застосування до спірних правовідносин положень пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення КСУ від 23.01.2020 №1-р/2020), суд зазначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виникає за сукупності всіх передбачених умов: досягнення відповідного віку, наявності загального страхового стажу та спеціального стажу роботи за Списком №2 тривалістю не менше 10 років для жінок.
З матеріалів справи вбачається, що за наявності достатнього загального страхового стажу (34 роки 07 місяців) спеціальний стаж за Списком №2 у позивачки становить 8 років 16 днів, тобто є меншим за мінімально необхідні 10 років.
Інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у позивачки щонайменше 10 років роботи в умовах, віднесених до Списку №2, суду не подано.
Отже, одна з обов'язкових умов, прямо визначених пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ, не виконана, що унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на дату звернення.
У зв'язку з цим вимоги в частині зобов'язання призначити та виплачувати пенсію з 25.03.2025 задоволенню не підлягають.
Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №047150031228 від 03.04.2025р. є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивачки від 25.03.2025р. з урахування висновків суду.
При цьому, суд зобов'язує повторно розглянути заяву позивачки саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як орган, що розглядав заяву від 25.03.2025р.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а тому вказана сума підлягає пропорційному стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20550895) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.04.2025р. №047150031228.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025р. з урахування висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20550895) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко