20 жовтня 2025 року Справа №160/20402/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву в порядку ст.382 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/20402/24.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 19.03.2019 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 19.03.2019, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Отже, Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у адміністративній справі №160/20402/24 набрало законної сили 26.02.2025.
На адресу суду надійшла заява в порядку ст.382 КАС України - про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/20402/24.
Ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 інформацію про виконання рішення суду від 30.09.2024 у адміністративній справі №160/20402/24.
На адресу суд надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , якою представник ВЧ НОМЕР_1 зазначив, що військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів. Клопотання про залучення співвідповідача - військової частини НОМЕР_2 судом проігноровано.
Суд зазначає, що Ухвалою від 26.08.2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача відмовлено.
Також, в апеляційній скарзі представник ВЧ НОМЕР_1 зазначав що «на сьогодні військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів, але наділена повноваженнями видавати відповідні накази про виплату грошового забезпечення. Розпорядником є військова частина НОМЕР_2 , а відтак, у при задоволенні позовних вимог, саме військова частина НОМЕР_2 може здійснити відповідні розрахунки з Позивачем. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 не має своїх розрахункових рахунків, не є розпорядником коштів та знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 . Питання судових або інших витрат, повинно було розглядатися за участю військової частини НОМЕР_2 , про що відповідач у справі клопотав». Та, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 залишено без змін. Отже правомірність незалучення військової частини НОМЕР_2 як співвідповідача вирішена судами двох інстанцій.
На адресу суду надійшла заява представника позивача, якою просить при розгляді заяви про встановлення судового контролю врахувати викладені в ній обставини, та залучити військову частину НОМЕР_2 як співвідповідача.
Суд вважає за можливе вирішити всі заяви в межах розгляду заяви в порядку ст.382.
Відповідно до пп.4 п.1 ст.180 КАС України у підготовчому засіданні суд, в т.ч. вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;
Згідно ст.181 КАС України Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, в т.ч. залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.
Отже вищевказані норми Кодексу визначають чітко, коли може бути залучений співвідповідач.
Тому клопотання про залучення співвідповідача у справі, заявлені після вирішення справи по суті, мають бути залишені без розгляду.
В той же час, суд зазначає, що КАС України має Розділ IV «ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ»
Згідно положень частини першої статті 379 КАС України, що знаходиться у Розділі IV, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною четвертою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Проте, суд не наділений повноваженнями самостійно замінювати боржника або стягувача у виконавчому листі.
При цьому, суд зазначає, виконавчий лист не видавався.
Військовою частиною НОМЕР_1 надано до суду пояснення, що відповідно до рішення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 №39140, військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 з 01.01.2020 року. Крім того, Військовою частиною НОМЕР_2 вжито вичерпних заходів щодо виконання вказаного рішення суду, а саме подані начальнику забезпечу вального фінансового органу у березні - серпні 2025 року основні заявки-розрахунки для фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення. У зв'язку з відсутністю фінансування за вказаними заявками виконання рішення суду від 30.09.2024 у адміністративній справі №160/20402/24 наразі залишається нереалізованим.
Додатково зазначили, що листом Державної казначейської служби від 19.06.2025 року №5-08-08/13428 повідомлено, що у разі надходження виконавчих документів про стягнення коштів з військових частин, які відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів не обслуговуються та не мають відкритих рахунків в Казначействі, Головним управлінням Державної казначейської служби України в областях та м. Києві відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку, зазначені виконавчі документи підлягають поверненню стягувачу із подальшим інформуванням про це Казначейства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам заявника, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Слід звернути увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідач зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_2 , що є фінансовою частиною відповідача, вжито вичерпних заходів щодо виконання вказаного рішення суду, а саме подані начальнику забезпечувального фінансового органу у березні - серпні 2025 року основні заявки-розрахунки для фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення. У зв'язку з відсутністю фінансування за вказаними заявками виконання рішення суду від 30.09.2024 у адміністративній справі №160/20402/24 залишається нереалізованим.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як слідує з заяви відповідача та доданих до неї документів, Військова частина НОМЕР_1 з метою виконання рішення суду зверталась до ВЧ НОМЕР_2 , яка в свою чергу формувала заявки-розрахунку для фінансування, в т. ч. за рішеннями суду, проте такі кошти виділені не були.
Наведене свідчить про відсутність коштів у Військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на виплату позивачу сум на виконання рішення суду від 30 вересня 2024 року у справі № 160/20402/24.
Водночас матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості, і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб'єкта владних, відповідального за виконання рішення суду у справі № 160/20402/24, від накладення штрафу.
Отже, у даному випадку має місце невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, з підстав обмеженого бюджетного асигнування, що не є тотожним обставинам ухилення або свідомого невиконання судового рішення.
Суд не встановив недобросовісності у діях суб'єкта владних повноважень щодо несвоєчасного виконання судового рішення в адміністративній справі.
Таким чином, правові підстави для встановлення судового контрою у даному випадку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 52, 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №/160/20402/24 - відмовити.
Заяву про залучення співвідповідача у справі №/160/20402/24 залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова