20 жовтня 2025 року Справа №160/22551/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву-клопотання про відвід судді у справі №160/22551/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
05.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф-24167-0436 від 19.05.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. за подання адміністративного позову до суду.
27.08.2025 позивачем надано до суду докази на підтвердження виконання ухвали суду від 06.08.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява-клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Сластьон А.О. у справі №160/22551/25. Заявлений відвід обґрунтовано тим, що позивачем подано до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області цивільний позов про припинення дій щодо свавільного втручання у сферу особистого життя ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 є одним із відповідачів за вказаним позовом (справа №190/2007/25). Також, у заяві про відвід судді позивач висловив свою незгоду із розміщенням тризуба в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі №160/22551/25, який, на думку позивача, є підробленим гербом держави та не є символом судової влади відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Зазначені обставини, на переконання позивача, свідчать про те, що суддя Сластьон А.О. не розпізнає Державного Герба України, а значить і судових символів влади, що викликає сумніви у її компетенції та неупередженості.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О. у справі №160/22551/25, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1, 2 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч.3, 4, 11 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
В обґрунтування заявленого відводу позивач зазначив, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О. є відповідачем у справі №190/2007/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 . ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_2 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 (далі- Відповідачі) по свавільому втручанню у сферу особистого життя його, ОСОБА_1 , що порушують право користування власністю, право на життя на свободу, особисту недоторканість та відшкодування матеріальної шкоди.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 у справі №190/2007/25 позовну заяву ОСОБА_1 про припинення дій фізичних осіб-громадян по свавільному втручанню у сферу особистого життя, що порушують право користування власністю, право на життя на свободу, особисту недоторканість та відшкодування матеріальної шкоди залишено без руху.
На момент подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Сластьон А.О. у справі №160/22551/25 відсутні докази на підтвердження відкриття провадження у справі №190/2007/25, що виключає існування підстав для відводу, визначених п.4) ч.1 ст. 36 КАС України.
Щодо наявності тризуба на ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025, суд вказує таке.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 20 Конституції України Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Згідно з ч. 5 ст. 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Статтею 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України.
Постановою Верховної Ради України від 19.02.1992 №2137-XII "Про Державний герб України" затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.
Також, частиною другою постанови Верховної Ради України від 19.02.1992 №2137-XII передбачено, що зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.
Отже, малий Державний Герб України є обов'язковим елементом, який має бути присутній на офіційних документах, в тому числі рішеннях судів, відтак, тризуб є частиною судової символіки.
Також, суд вказує, що Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, не передбачено обов'язку суду проставляти на процесуальних документах великий Державний Герб України.
Отже, судом не встановлено жодної з наведених у ст. 36 КАС України підстав для задоволення заяви про відвід судді.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.36, 40, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сластьон А.О. в адміністративній справі №160/22551/25 визнати необґрунтованою.
Передати матеріали справи №160/22551/25 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Сластьон